У музеї Prado, що в Мадриді, була виявлена “сестра-близнючка” знаменитої Мони Лізи. Іспанське телеграфне агентство EFE повідомило, що мова йде про копію всесвітньо відомої картини, яка малювалася одночасно з оригіналом в майстерні Леонардо да Вінчі.

Картина давно висіла в Мадридському музеї, проте про її цінності до цих пір нічого не було відомо. Тільки зараз, під час реставраційних робіт з’ясувалося, що твір створювалося паралельно з оригіналом. Намалювати його могли, імовірно, Андреа Салай або Франческо Мельці – кращі учні Леонардо да Вінчі.

Під час робіт над картиною було встановлено, що чорний фон на копії був зроблений пізніше. Під ним експерти Прадо виявили зображення італійського ландшафту, яке можна побачити також і на оригіналі. Копія має ті ж розміри, що і оригінал Мони Лізи, а час створення теж відноситься до початку 16-ого століття.

За допомогою інфрачервоних променів було встановлено, що художник під час своєї роботи над картиною зробив такі ж виправлення, як да Вінчі на оригіналі. Це доводить, що обидва твори виникли одночасно. Як іспанський музей, так і Лувр, в якому знаходиться оригінал, підтвердили походження копії. Офіційно копія буде представлена 21 лютого.

Листівка давно стала звичним атрибутом будь-якого свята. Ми даруємо листівки на день народження, на Різдво та Новий Рік, вітаємо своїх близьких і рідних за допомогою листівок з річницями та пам’ятними подіями.

Та чи задумувалися ви, що цей простий клаптик картону має свою історію та традиції? Приміром, у Японії найперші листівки були подвійними, а у США у далекому 1893 їх не надсилали поштою, а дарували винятково як сувеніри.

Найперша вітальна листівка датується 15 сторіччям і зберігається у Британському музеї. Вона приурочена до Дня усіх закоханих. Дослідники сходяться на думці, що її автором був герцог Орлеанський, який начебто і надіслав цю листівку з буцегарні своїй коханій.

З тих пір пройшло немало часу і ось у 19 сторіччі вітальні листівки набули величезного поширення. Їх приурочували і до Великодня, і до дня святого Патріка та Різдва.

Одного разу в 1840 році заможний англійський джентльмен не встигав поздоровити з Різдвом кагалу своїх друзів і знайомих. Тому він замовив в художника тисячу вітальних листівок з нескладним малюнком. Ці листівки були надіслані поштою у конверті.

Листівки, які лишилися, цей джентльмен продав просто на вулиці по шилінгу за кожну. Цим джентльменом був Генрі Коул, перший директор Музею Вікторії та Альберта, що в Лондоні.

Раніше вітальна листівка була невеличким витвором мистецтва, а не просто тиражованим зображенням. Скажімо, для її виготовлення використовували пір’я, засушені квіти, резину, оксамит, бісер, шовк та навіть волосся. Втім, давні традиції повертаються і зараз можна зустріти чималий асортимент листівок ручної роботи, для виготовлення яких використовується маса декоративних елементів.

Мольберт, пензлі, фарби, олівці, полотна та навіть звичний папір – речі, без яких неможливо створити не те що б шедевр образотворчого мистецтва, а бодай звичайний ескіз чи замальовку.

Але з приходом у наше життя цифрових технологій весь світ стає з ніг на голову. Звичне полотно замінюється дисплеєм монітора, а пензлі та фарби – мишкою і планшетом.

Тепер уже всі знають, що Adobe Photoshop дуже потужний інструмент обробки та створення графічних зображень. Ця підбірка сповна демонструє усі можливості фотошопу.

Пін-ап (англ. pin-up) – напрям в образотворчому мистецтві, пов’язаний із передачею зорових образів у вигляді зображень еротично привабливих жінок. Часто зображення пін-ап публікуються в ілюстрованих журналах або в журналах для чоловіків.

Пінап зображення часто прикрашає спальні, приміщення, де працюють чоловіки, їх часто розміщують у цехах, роздягальнях, кабінах машин, гаражах, автомобільних магазинах, барах, казармах як «картинки на шафу». Іноді це фотографія кінозірки, естрадної співачки, вирізана з журналу і прикріплена на стіну.

Напрям пін-ап прийшов із США і значною мірою піддався стилізації. Зображення в стилі пін-ап стають звичними для XX століття, і пов’язані з певним суспільним уявленням про секс та еротику.

Зображення оголених або напівголих жінок існували і раніше, багато художників малювали «ню», наприклад Густав Клімт.

Завдяки розвитку можливостей друку, розмноження та фотографії за допомогою пін-ап стало можливим обслуговування масової публіки. Таким чином була створена образотворча еротика на кожен день, доступна кожному.

Огюст Роден (1840–1917) – один із найвеличніших французьких скульпторів. Французький уряд дозволив йому замерзнути до смерті, хоча й знав про його важке становище. Роден в останні роки його життя був забутий. Він кілька разів просив фінансової допомоги в уряду, адже свої роботи він пожертвував країні, і вони зберігалися в музеях. Взимку 1917 року запит Родена про кімнату в будь-якому з цих музеїв був відхилений, і місяць потому він помер на горищі від переохолодження.

Італійський художник епохи Відродження Фра Філіппо Ліппі (1406–1469), будучи священиком у жіночому монастирі св.Маргарити в Прато, втік разом з юною черницею Лукрецією Буті. Пізніше Лукреція народила сина, Філіппіно Ліппі (1457–1504), який став знаменитим художником.

Хоча розквіт італійського Відродження припав на Рим, жоден із ренесансних скульпторів, художників, музикантів не народився в цьому місті. Протягом 15-16 століть до Риму запрошували архітекторів, художників і людей інших творчих професій, але по завершенні роботи вони майже завжди залишали місто.

Усі ми звикли до появ неймовірних суперкарів, які здатні рухатись із захмарною швидкістю. І, здавалося б, чим же тут можна ще здивувати?

А от маловідома міланська компанія Juliani Automobili протилежної думки. Італійські інженери розробили суперкар Veela, який, на відміну від більшості “однокласників”, здатний з комфортом переміщувати у просторі зі швидкістю до 310 км/год не традиційну пару “пілот-штурман”, а відразу чотирьох осіб!

Розробники і позиціонують своє дітище як суперкар для повсякденного життя – звичайна сімейна машина з приємним бонусом у вигляді 520-сильного V-подібного 8-ми циліндрового двигуна, здатна розганятись до “сотні” всього за якісь 3,4 секунди.