В наш час чимало людей захоплюється мистецтвом фотографії. З кожним роком різноманітна фототехніка стає все більш доступному пересічному фотолюбителю. Але не кожен має змогу відвідувати дорожезні фотокурси та вчитися у досвідчених фотомайстрів.
Неабияк допоможуть вам в опануванні мистецтва фотографії книги, що дуже зручно. Хоча ви навряд будете читати від початку до кінця книгу з монітора, та принаймні задарма зможете ознайомитися з її змістом та опанувати окремі розділи, необхідні вам на певному етапі фотографічної самоосвіти.
Сьогодні Енциклопедія Корисного пропонує вам одну з найкращих західних книг з фотографії – «Цифрова фотографія» Скота Келбі. В цій книзі ви знайдете секрети професійних фотомитців, що допоможуть вам робити фотознімки надвисокої якості. Скот Келбі – визнаний майстер фотографії та автор багатьох книг, що принесли йому світову славу.
У книзі «Цифрова фотографія» ви не здайдете занудних академічних розділів теорії та зверхнього тону викладу. Простою мовою Скот Келбі описує конкретні дії, що сприяють отриманню швидкого та наочного результату. Книга поділена на тематичні розділи за жанрами фотозйомки: весільна, пейзажна, міська, спортивна та портретна.
Скот Келбі дає читачам точні дані діафрагми та витримки, які необхідні для отримання тієї чи іншої фотографії. Також автор не оминув увагою популярний графічний редактор Photoshop і ділиться секретами доведення фотографії до ідеалу.
Ця книга є особливо цінною для новачків та фотолюбителів, адже в ній ви не знайдете незрозумілих термінів та захаращеності технічними подробицями. Скот Келбі дуже точно описує, яку кнопку слід натиснути та які налаштування встановити і коли найкраще знімати. Книга «Цифрова фотографія» розкриє вам понад 200 професійних секретів фотозйомки!
Мольберт, пензлі, фарби, олівці, полотна та навіть звичний папір – речі, без яких неможливо створити не те що б шедевр образотворчого мистецтва, а бодай звичайний ескіз чи замальовку.
Але з приходом у наше життя цифрових технологій весь світ стає з ніг на голову. Звичне полотно замінюється дисплеєм монітора, а пензлі та фарби – мишкою і планшетом.
Тепер уже всі знають, що Adobe Photoshop дуже потужний інструмент обробки та створення графічних зображень. Ця підбірка сповна демонструє усі можливості фотошопу.
Приходять семеро китайців у фотоательє, стають – троє внизу, а четверо їм на плечі, потім навпаки – четверо внизу, а троє на плечі.
Очманілий фотограф, зробивши свою роботу, запитує:
- Ви, напевно, акробати?
- Ні, з чого ви взяли!? Просто одному з нас сказали принести фотографію на документи, а він забув яку, чи то 3х4, чи то 4х3!
***
- Ось на цьому фото мені п’ять років.
- Вибачте, виходить, лисина була у вас вже в дитячому віці?
- Та ні, ви ж тримаєте фотографію догори ногами!
***
- Я можу будь-якого спотворити одним рухом пальця!
- О, ви, напевно, майстер з джіу-джитсу?
- Ні, я фотограф!
***
Один фотограф, будучи запрошеним на вечірку, прихопив кілька своїх знімків, щоб за нагоди показати їх гостям.
Господиня, побачивши знімки, вигукнула:
- Які чудові фотографії! У вас, мабуть, дуже дорогий фотоапарат!
Фотограф на це нічого їй не відповів, але прощаючись в кінці вечора сказав:
- Спасибі, вечеря був приготований чудово! У вас, напевно, дуже хороші каструлі!
***
Зустрічаються три цвинтарних працівника і починають розповідати, хто які похорон найближчим часом бачив.
Один: “У нас поета ховали, тисячі дві народу зібралося, три години вірші читали …”
Інший: “А на нашому кладовищі, ховали композитора, набралося не менше трьох тисяч і десяток груп – більше п’яти годин грали, на які композитор написав музику … “
Третій тим двом: “Це все фігня … Я вчора був на похороні одного професійного фотокритика з інтернету, народу набралося – фотографів професійних – тисяч десять … Всі з фотоапаратами різними … Canonи, Nikonи … Так померлого разів десять на біс закопали!”
Світовий гігант електроніки – компанія Sony, яка не так давно заявила про себе як про серйозного гравця на ринку професійної фототехніки, стрімкими темпами наздоганяє своїх конкурентів Canon та Nikon. Однією з причин успіху Sony є те, що компанія вдається до використання новітніх технологій у конструюванні своєї техніки.
Наприкінці минулого року світ побачили дві новинки компанії – камери-близнючки SLT-A55 та SLT-A33. Основне, чим нові фотоапарати вирізняють серед інших – це система з напівпрозорим непідйомним дзеркалом!
Суть технології, яку використали інженери Sony полягає в тому, що замість традиційного рухомого дзеркала (яке в звичайних дзеркалках піднімається під час експонування) у нових фотокамерах застосовано нерухоме напівпрозоре.
Насправді, навіть у традиційних дзеркальних камерах дзеркало (а точніше, його частина) є напівпрозорою. Зроблено це для того, щоб за допомогою прихованого від поглядів фотографа додаткового малого дзеркала перевідбивати промені світла на датчики фазового автофокусу.
Саме для цього і тільки для цього використовується напівпрозоре дзеркало і в Sony SLT-A55 – для відображення променів на датчик фазового автофокусу: і до експозиції, і під час, і навіть у процесі відеозапису.
Тут і криється головна відмінність від традиційних дзеркалок, у яких при візуванні по дисплею або під час запису відео задіюється повільний і менш точний контрастний принцип автофокусування, оскільки і основне, і додаткове дзеркало підняті.
Така технологія має беззаперечний плюс – швидкий і точний фазовий автофокус (знавці заявляють, що ця технологія взагалі виключає такі поняття як фронт чи бекфокус).
Але, оскільки дзеркало напівпрозоре, то відсоток світла, що відбивається від нього, надто малий. Через це довелося пожертвувати оптичним видошукачем. Замість нього на нових альфах встановлено електронний видошукач із роздільною здатністю 1 444 000 точок. Зменшились і габарити камери, що швидше мінус, аніж плюс, адже в руці вона не лежатиме настільки зручно, як серія 5хх.
Проте якщо пригадати історію розвитку фототехніки, то можна побачити, що подібна технологія досить активно використовувалась ще навіть у плівкову епоху. І навіть у цифрову еру вже були схожі зразки – Olympus Camedia E-10, 2000 року.
У камері також застосовувалася особлива оптична схема, коли частина світла потрапляла на матрицю, а інша – в оптичний видошукач і на датчик автофокусу. Правда, для цього застосовувалося не напівпрозоре дзеркало, а призма.
Свій початок ідея бере ще з 1965 року – у камері, що отримала назву Canon Pellix QL. Згодом вона також використовувалася в ряді інших камер: Canon F-1 High Speed (1972), New Canon F-1 High Speed (1984), Canon EOS-1N RS, Nikon F High Speed, Nikon F2 High Speed (1984), Nikon F3 High Speed (1997).
Причиною того, що виробники відмовились від виробництва нових моделей з напівпрозорим непідйомним дзеркалом було те, що оскільки дзеркало не підіймається, то на сенсор потрапляє лише частина світлового потоку, а отже – збільшуються шуми.
Спеціалісти компанії Sony запатентували нову технологію, яка, втім, не несе у собі жодної екстраординарної задумки. Справа в тому, що описане в патенті напівпрозоре дзеркало не зафіксоване, а працює так само, як і в традиційних дзеркалках – тобто при експонуванні піднімається. Але, на відміну від традиційних камер, дзеркало передбачається піднімати при експонуванні не завжди, а тільки в разі, якщо кількість світла, що надходить крізь об’єктив, занадто мала, щоб жертвувати його частиною на відображення у дзеркалі.
Якщо ж освітлення достатнє і відбір невеликого відсотка інформації не вплине на рівень шумів і якість передачі кольору, цим можна знехтувати, і дзеркало при зйомці залишається на своєму місці.
Як це все працює на практиці залишається лише здогадуватись, але схоже, що нова-стара технологія у виконанні Sony здатна завоювати своїх прихильників.
У своїй ціновій категорії новинка (Sony SLT-A55) конкурує з Sony-A580 і вже знайшла фанатів серед фотографів-початківців та репортажників завдяки компактності, швидкострільності (10 кадрів/с) і, звісно, швидкому та точному фазовому автофокусу.