Різноманіття іграшок, які сьогодні доступні в дитячих супермаркетах, може задовольнити примхи будь-якої дитини. Про те, які ж іграшки були найпопулярніші в минулому столітті допоможе дізнатись Енциклопедія Корисного.

На початку XX століття лідируючу позицію займала звичайнісінька крейда. Згідно з даними одного популярного журналу в середньому кожна дитина витрачала на малювання близько 28 хвилин в день. Що цікаво, сумарний обсяг крейди, яка куплялась батьками і школами складав 2,5 млрд. штук на рік.

Ситуація змінилася в 1929 році. На зміну крейді прийшли ляльки мадам Олександри Коллектібл. Перша лялька стала втіленням головної героїні популярного фільму «Віднесені вітром». Наступні моделі також були схожими на реальних людей.

У 1978 році з’явилася найпопулярніша іграшка, яка не тільки назавжди увійшла в історію, але і зробила свого творця Ерно Рубика найбагатшою людиною Угорщини. Найдивовижніше те, що кубик Рубика має 43 252 003 274 489 ​​856 000 можливих конфігурацій і всього одне вірне рішення. Завдяки чому іграшка стала популярною не тільки у дітей, а й серед дорослих.

Але кубик Рубика був не єдиною іграшкою, яка принесла багатство своєму творцю. У 1959 році була випущена так звана Картопляна голова, яка вже в перший рік продажів принесла більше 4 млн. доларів. Це стало можливим завдяки тому, що її рекламували по телебаченню.

Ну а найпопулярніші іграшки, які і сьогодні б’ють усі рекорди з продажів – це ляльки Барбі. Ця іграшка розкуповується з фантастичною швидкістю: близько 1,5 млн. штук на тиждень. Виходить, що в світі продається приблизно дві ляльки Барбі за секунду.

Більшість з нас звикли до боулінгу як до однієї з сучасних та модних розваг, але насправді боулінг – гра, яка прийшла до нас із глибини віків і має свою цікаву історію.

Перші історичні згадки в англійських писемних джерелах про боулінг датуються 12 сторіччям. Ця гра в Англії була настільки популярною, що навіть заважала військовій підготовці англійських солдатів! Саме тому в 1366 році король наклав табу на цю розвагу.

Боулінг має цілий ряд різновидів, які виникли ще в середньовічній Європі, а у Новий Світ ця гра потрапила з Голандії і мала назву «голандські кеглі». Боуліг став настільки популярним в Америці, що перетворився на азартну гру з грошовими ставками.

Тому в деяких штатах цю гру офіційно заборонили. Ви гадаєте, це спинило підприємливих американців? Оскільки була заборонена гра з дев’ятьма кеглями, то вони просто додали ще одну і продовжили спокійнісінько грати! Саме за таких умов ця гра набуває свою сучасну назву «боулінг».

До кінця 19 сторіччя Американським конгресом жінкам було заборонено грати в боулінг, але в наступному сторіччі прекрасна половина людства відстояла право на гру і в 1917 у Сент-Луїсі пройшов Міжнародний жіночий боулінг конгрес. А незабаром була створена Національна жіноча асоціація боулінгу.

Боулінг в Америці став масовим не одразу, а лише із винайденням пристрою для автоматичного встановлення кеглів – пінспоттера. Сталося це в 50-х роках. Тоді власники боулінг-клубів добряче зекономили на «пінбоях» – хлопчиках, які працювали із кеглями.

Вже в 60-х довкола гри був шалений ажіотаж і лишень на закупівлю одних лише шарів у США витратили біля 45 млн доларів. Наймасштабнішою боулінг-подією вважають Національний чемпіонат Американського Боулінг Конгресу, який триває більше трьох місяців!

Теорія шести знайомств – теорія, згідно з якою будь-які дві людини на Землі розділені в середньому лише п’ятьма рівнями спільних знайомих.

Теорія у 1969 році висунули американські психологи Стенлі Мілгрем та Джефрі Треверс. Запропонована ними гіпотеза полягала в тому, що кожна людина опосередковано знайома з будь-яким іншим жителем планети через недовгий ланцюжок спільних знайомих. У середньому цей ланцюжок складається з шести осіб.

Мілгрем спирався на дані експерименту в двох американських містах. Мешканцям одного міста було роздано 300 конвертів, які треба було передати певній людині, який жив в іншому місті. Конверти можна було передавати тільки через своїх знайомих і родичів. До бостонського адресата дійшло 60 конвертів. Зробивши підрахунки, Мілгрем визначив, що в середньому кожний конверт пройшов через шість людей. Так і народилася теорія «шести знайомств».

Повторили експеримент Мілгрема за допомогою електронної пошти вчені кафедри соціології Колумбійського університету. Тисячам добровольців вони запропонували «достукатися» до 20 засекречених людей, про які повідомляли лише основні характеристики: ім’я, прізвище, рід занять, місце проживання, освіта. Першою успішною спробою стало визначення поштової адреси одного з таких «засекречених» в Сибіру. Доброволець з Австралії знайшов адресу сибірської «цілі» за допомогою всього чотирьох повідомлень!

Аналіз даних експертами Microsoft, отриманих за місяць спілкування 242 720 596 користувачів, зайняв два роки. Обсяг досліджуваних даних склав близько 4,5 терабайт. На цій базі даних було встановлено, що кожен з 240 мільйонів користувачів сервісу міг би «дійти» до іншого в середньому за 6,6 «кроків». Чим дослідники математично довели жартівливу теорію про те, що через п’ять осіб кожен з нас знайомий з англійською королевою.

Окрім того, на основі теорії «тісного світу» виникло і безліч популярних в США ігор. Наприклад, вчені грають у «Число Ердеша». Угорський математик Пол Ердеш – один з найвизначніших учених ХХ століття має величезне число робіт, написаних у співавторстві. Потрібно знайти найкоротший ланцюжок від нього до іншого відомого вченого. Якщо він написав яку-небудь роботу разом з Ердешом, то число Ердеша у нього дорівнює одиниці. Якщо у співавторстві з тим, хто, в свою чергу, написав що-небудь з Полом Ердеша, то це число у нього дорівнює двом і т. д. Майже всі нобелівські лауреати мають невеликі числа Ердеша.

Захоплюючі 3D-гонки з чудовою графікою. Для початку доступні всього лише дві траси, але вигравши заїзд, можна розблокувати ще три.

Усім добре відома карточна гра “Пас’янс павук”. На вибір гравцю даються три рівні складності – одна масть, дві та чотири масті. Потрібно зібрати пас’янс з карт однієї масті.

Дуже динамічна флеш-гра. Потрібно встигнути за відведений час проїхати всю дистанцію. Додатковий час можна отримати, збираючи по дорозі годинники.

Управління:

• стрілка вправо – вперед
• стрілка вліво – назад
• стрілка вверх – стрибок