Технологія IPS була розроблена компанією Hitachi в 1996 році саме для усунення двох проблем TN-матриць – маленьких кутів огляду і низької якості передачі кольорів. Власне назву – In-plane Switching – вона отримала за рахунок того, що кристали у клітинках IPS-панелі завжди розташовані в одній площині і завжди паралельні площині панелі (не рахуючи невеликих спотворень, що вносяться електродами).

При подачі на клітинку напруги всі кристали повертаються на 90 градусів, причому, на відміну від TN, в активному стані панель пропускає світло, а в пасивному (за відсутності напруги) – ні, так що при виході з ладу тонкоплівкового транзистора відповідний піксель завжди буде чорним.

Згодом на базі IPS було розроблене декілька технологій з покращеними характеристиками – SUPER-IPS (S-IPS), Dual Domain IPS (DD-IPS) і Advanced Coplanar Electrode (ACE). Останні дві технології належать IBM (DD-IPS) і Samsung (ACE) і фактично не зустрічаються у продажу – випуск ACE-панелей взагалі припинений, а панелі за технологією DD-IPS випускає спільне підприємство IBM і Chi Mei Optoelectronics, компанія Idtech; як правило, це вельми недешеві моделі.

Також компанія NEC випускає IPS-панелі під назвами A-SFT, A-AFT, SA-SFT і SA-AFT, але це загалом і в цілому не більше ніж варіації і подальший розвиток технології S-IPS.

А ось в чому IPS-матриці завжди перевершували TN Film, так це у відображенні кольорів і кутах огляду. За якістю відображення кольорів S-IPS матриці фактично не залишають шансів іншим рідкокристалічним технологіям – лише вони демонструють настільки приємні і м’які кольори, дуже природні і близькі до якісних CRT-моніторів. Завдяки цьому всі без виключення РК-монітори для професійної роботи з кольором базуються саме на S-IPS матрицях.

З точки ж зору цілей і завдань монітори на базі S-IPS матриць – єдиний розумний вибір для будь-якої серйозної роботи з кольором. Крім того, ці матриці є найбільш розумним компромісом між різними вимогами – вони забезпечують відмінні кути огляду і досить малий час відгуку, а тому відмінно підійдуть людям, що вибирають собі домашній монітор для ігор, фільмів та інтернету.

Але, націлившись на покупку монітору з IPS матрицею, ви повинні бути готові витратити більше 5000 гривень, тому такий вибір може бути виправданий лише в двох випадках – вам дійсно потрібна така якість картинки або ж для вас немає суттєвої різниці між півтори тисячі (середня ціна монітора з TN-матрицею) і втричі більшою сумою.

TN + film (Twisted Nematic + film), чи просто TN – найстаріший і недорогий у виробництві тип матриць, характеризується мінімальним часом відклику, скромною передачею кольору, невеликими кутами огляду з помітним спотворенням кольорів при зміні кута спостереження (особливо по вертикалі), а також невисокою контрастністю.

Утім, технології не стоять на місці і усі вищеописані недоліки даного типу матриць за допомогою рзноманітних технологій (про які фірми виготовлювачі заявляють на повний голос, але не пояснють принципу їх роботи) або усунуті або зведені до мінімуму. LCD-монітори з матрицями типу TN добре підходять для роботи в інтернеті, з офісними програмами (переважно – текстовими). Можна на них дивитися і фільми, але тільки на самоті – при груповому перегляді будуть позначатися обмежені кути огляду.

Основним їхнім плюсом є мінімайльний час відгуку (про який поговоримо згодом), тому ці матриці якнайкраще підходять для динамічних 3D-ігор. Таким чином, монітори з такими матрицями ми і рекомендуємо для пересічного домашнього користувача.

У матрицях TN кристали розташовані паралельно площині екрану, а верхній і нижній шар кристалів повернені перпендикулярно відносно один одного. Всі інші «скручені» по спіралі. Таким чином, все пропущене світло так само скручується і безперешкодно проходить через зовнішню поляризуючу плівку. Отже у вимкненому стані клітинка TN матриці світиться, а при подачі напруги кристали поступово прокручуються. Чим вище напруга, тим більше кристалів розвертається, і тим менше проходить світла. Як тільки всі кристали розвернуться паралельно світловому потоку, клітинка «закривається».

Для TN матриць добитися ідеально чорного кольору дуже важко. Головна проблема TN матриць полягає в неузгодженості повороту кристалів: одні вже повернуті повністю, інші лише почали обертатися. Через це відбувається розсіювання світлового потоку і, кінець кінцем, картинка під різними кутами виглядає не однаково.

Як вже зазначалось, кристали в TN-матрицях просторово зорієнтовані, але немають жорсткої структури, тому й легко піддаються впливу ззовні. Саме цим пояснюється таке явище як “биті пікселі”, тобто кристали не піддаються контролю, застряють в певному положенні, в наслідок чого клітинка або повністю відкрита або пропускає світло лише під певним кутом і піксель постійно світиться певним кольором.

Монітор – те на що ви дивитесь, відповідно по своїй суті є чи не найважливішим для домашнього ПК. Що ми очікуємо від сучасного монітора? В першу чергу – це мультимедійність, тобто адаптованість картинки до якісного відтворення як відео, так і ігрової картинки, фото, тексту.

Якщо проаналізувати те зображення, яке ми бачимо на моніторі, то в 80% воно є синтетичним (неприроднім, намальованим), до нього відносяться як ігри так і звичайна текстова інформація (веб-сторінки, текстові документи, комп’ютерна графіка). Відповідно до такого зображення ми не можемо висувати надзвичайних вимог щодо кольоропередачі та інших факторів притаманних “живій картинці” (фото, відео).

На сьогоднішній день на ринку моніторів присутні рішення, які відповідють різним потребам користувачів – від найпростіших (домашніх користувачів) і до професіоналів роботи з графікою, якими якраз і висуваються вимоги щодо якості і “справжньості” зображення. Основне чим відрізняються такі монітори – тип матриці.

Ось тут ми і підйшли до основного параметра, за яким варто класифікувати монітори – матриця. Для початку розглянемо будову і принцип роботи типової LCD матриці. Такі матриці ще називають рідкокристалічними (англ. liquid crystal display, LCD).

Рідкі кристали були відкриті ще в 1888 році. Але практичне використання вони знайшли лише тридцять років тому. «Рідкокристалічним» називають перехідний стан речовини, при якій вона набуває текучості, але при цьому не втрачає свою кристалічну структуру.

Найбільший практичний інтерес, як виявилось, представляють оптичні властивості рідких кристалів. Завдяки поєднанню напіврідкого стану і кристалічної структури можна легко міняти здатність пропускати світло.

Першим масовим продуктом з використанням рідких кристалів став електронний годинник. Монохромний дисплей складався, як відомо, з окремих полів, заповнених рідкими кристалами. При подачі напруги, за допомогою якої кристали упорядковуються, потрібні поля перешкоджають проходженню світла і виглядають чорними на світлому фоні.

Кольорові дисплеї з’явилися, коли розміри однієї клітинки вдалося значно зменшити і забезпечити кожну кольоровим фільтром. Крім того, в сучасних моніторах РК використовується заднє підсвічування. Для підсвічування використовується зазвичай 4 або 6 ламп і дзеркала для кращого забезпечення рівномірності підсвітки. Досить поширені зараз і монітори з LED підсвіткою – технологія такою підсвітки справляє враження ніби світиться уся площа позаду матриці, завдяки цьому досягається ефективна рівномірність підсвітки.

У основі роботи РК-панелі — поляризація світла. На шляху світлового потоку знаходяться дві поляризаційні плівки з перпендикулярними напрямами поляризації. Тобто в сумі ці дві плівки затримують все світло. Розташовані між плівками рідкі кристали розвертають частину потоку, поляризованого першою плівкою, і таким чином регулюють свічення екрану. Шар рідкокристалічної речовини «затиснутий» між двома направляючими плівками з дрібними гофрами, по напряму яких і вишиковуються кристали. Змінити напрям орієнтації кристалів можна, наприклад, за допомогою електричного імпульсу, як це і робиться в матрицях РК-моніторов. У сучасних матрицях кожна клітинка має власний транзистор, резистор і конденсатор. Власне в кольорових матрицях кожен піксель являє собою три клітинки: червону, зелену і синю.