Що ви знаєте про Міжнародний жіночий день?  8 березня – це, перш за все, Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.

А почалося все з того, що 8 березня 1875 році в Нью-Йорку жіноча частина працівників швейних і взуттєвих підприємств міста вийшла на демонстрацію з вимогами покращення умов праці та збільшення заробітної плати. В результаті було створено профспілкову організацію, членами якої вперше в історії США стали жінки, а усі вимоги, які вони висували на демонстрації, були задоволені.

Але? як відомо, апетит приходить під час їжі? і ось вже за традицією 8 березня 1908 року на демонстрацію вийшли працівниці текстильної промисловості. Цього разу вони вимагали від влади заборони на експлуатацію дитячої праці, отримання права голосу, а також поліпшення існуючих умов роботи та гідної оплати праці.

Ось такою була передісторія Міжнародного жіночого дня – усім відомого, як свято Восьмого березня.

Приклад з американок у 1910 році взяла німецька активістка і революціонерка Клара Цеткін, яка закликала своїх співвітчизниць до боротьби за рівноправність. Тисячі жінок вийшли на вулиці в єдиному прагненні об’єднатися для того, щоб бути нарівні з чоловіками, мати однакові з ними умови праці та оплати й просто бути шанованими.

Саме так з легкої руки Клари Цеткін 8 березня було проголошене щорічним святом і днем ​​народження жіночого пролетаріату.

Уже через рік 8 березня почали активно відзначати в Данії, Австрії, Швейцарії та Німеччині. Причому, на демонстраціях і мітингах з’являлося все більше не тільки жінок, але й чоловіків. Свято 8 березня ставало все більш популярним в різних країнах. Наприклад, в колишньому Радянському Союзі його святкували на державному рівні дуже широко і пафосно.

Сьогодні Міжнародний жіночий день 8 березня є не лише святом усіх жінок – це ще й свято весни, любові та краси.

Ви боїтесь виходити на вулицю, бо там лютують морози? А що казати людям, які живить в місцях, де найхолодніше на планеті? Енциклопедія Корисного вирішила зігріти вас розповіддю про те, де ж найхолодніші місця на планеті.

Міжнародні Водоспади, що знаходяться в штаті Мінесота (США) цілком серйозно ставляться до свого статусу найхолоднішого місця материкової частини США, і готові довести це навіть у суді. Що вони і зробили в 2002 році, коли виграли справу у міста Фрейзер, Колорадо. Таким чином, звання “Холодильника американської нації” залишилося за Міжнародними водоспадами. Там навіть проводять Фестиваль Найхолодніших днів року.

А от найхолоднішим місцем континентальної частини США є селище Проспект-Крик на Алясці, в якому жили гірники і будівельники нафтопроводу. В Проспект-Крик зареєстрована найнижча температура на території США: в січні 1971 року вона знизилася до -62 градусів за Цельсієм.

У селі Снег, яке розташоване в долині Білої річки, що в Канаді, була зареєстрована найнижча температура на території Північної Америки: -63,9 градусів. Це відбулося у 1947 році, на той час в селі проживали 8-10 тубільців, торговці хутром, співробітники метеорологічної станції, радіооператори і техніки. Температура була настільки низькою, що метеорологам довелося додати нову поділку на шкалі термометра, і відіслати його до лабораторії для визначення точної температури.

Якутськ розташований на північному березі ріки Лени в Росії. Зими там такі холодні, що замерзла річка спокійно служить надійною дорогою. У Якутську можна знайти майже всі елементи періодичної таблиці Менделєєва, причому народні перекази пов’язують це з холодом, який може сягати -64.4 за Цельсієм.

Оймякон — інше сибірське містечко, вважається найхолоднішим постійно заселеним місцем на Землі. Селище знаходиться на 350 кілометрів нижче від Полярного кола. Школа там закривається тільки тоді, коли температура падає нижче -52 градусів за Цельсієм. А рекорд найнижчої температури в Оймяконі склав -71.2.

Станція “Восток” розташована неподалік від Південного геомагнітного поля в центрі Східного антарктичного крижаного щита на висоті 3500 метрів над рівнем моря, офіційно визнана найхолоднішим місцем на Землі. Тут 21 липня 1983 був зареєстрований світовий рекорд: -89,2 градуса за Цельсієм.

Незважаючи на те, що це російська станція, вчені з усього світу проводять тут дослідження. Один з основних проектів передбачає буріння 3700 метрового крижаного щита, який може дати інформацію про клімат Землі за останні 500 000 років.

Грошей багато не буває. А особливо грошей, якими можна розрахуватися практично у будь-якій країні світу. Сьогодні Енциклопедія Корисного розповість цікаві факти про долари США.

Банкноти та монети США, які перебувають в обігу, складають в сумі близько 829 млрд. доларів.

Єдиною жінкою, чий портрет був зображений на американській валюті (срібна монета в 1 долар США) була Марта Вашингтон – дружина першого президента США.

Середня тривалість “життя” стодоларової купюри – 89  місяців.

Банкнота номіналом в 100 000 доларів США зразка 1934 року є найбільш вартісною випущеною банкнотою. Вона не отримала широкого розповсюдження і використовувалася лише для операцій між банками.

Перші паперові гроші почали виготовляти в США тільки в 1861 р. Приводом послужила нестача монет в обігу і необхідність фінансування Громадянської війни. Виготовленням займалися шестеро людей на горищі будівлі Казначейства.

Секретна служба США була заснована в 1865 році для боротьби з фальшивомонетниками. На той момент, за деякими оцінками, одна третина всіх коштів, що перебувають в обороті була фальшивою.

Мільйон доларів у 100-доларових купюрах важить близько 10 кг.

Мільйон доларів США на монетах, номіналом в 1 цент (100 мільйонів монет) важить близько 246 тонн.

Знак $ був придуманий у 1788 році Олівером Поллоком.

Енциклопедія Корисного вже розповідала про історію створення автомобіля. Як не дивно, але найстаріший автомобіль у світі і до сьогодні живе активним життям. Нещодавно він був виставлений на аукціон в США і виручив рекордну суму.

Паровий автомобіль зі складною назвою De Dion Bouton Et Trepardoux Dos-A-Dos Steam Runabout, був побудований у Франції в 1884 році. Найстаріший автомобіль обійшовся новому власникові в 4,62 мільйона доларів, що майже в двічі перевищило очікування продавців.

Раритет створили інженери французької фірми Georges Bouton and Charles-Armand Trepardoux на замовлення графа де Діона. Паромобіль, який працював на кам’яному вугіллі і міг розвивати швидкість до 59 кілометрів на годину по шосейній дорозі, отримав і власне ім’я – на честь матері французького аристократа – La Marquise.

Відомо також, що цей автомобіль брав участь у перших автоперегонах на нашій планеті, які відбулися в 1887 році на приз французького журналу Le Velocipede (перша регулярна автогонка в Європі мала місце лише в 1895 році – на дистанції Париж-Руан). Правда, змагалася La Marquise в 1887 році сама з собою – конкурентів у неї не було. На шосе автомобіль показав на окремих ділянках непогану швидкість – близько 37 миль на годину.

У 1987-2007 роках найстарішим автомобілем володів британець Тім Мур, який його фактично і відновив. А потім продав майже за 3,7 мільйона доларів американцеві Джону О’Куїну. Його спадкоємці і виставили в цьому році унікальний паромобіль на торги – при цьому вони вважали, що раритет потягне лише на 2,5 мільйона доларів від сили. Результати перевершили їхні очікування майже в 2 рази.

Найстаріший автомобіль на світі мав бак з водою ємністю до 40 галонів (близько 180 літрів) і запас вугілля, на якому машина могла рухатися 40-45 хвилин. На одній «заправці» (у тому числі і водою) автомобіль міг проїхати з чотирма пасажирами близько 36 кілометрів.

Котра година? Здається, що може бути простішим за відповідь на це запитання – достатньо просто поглянути на годинник. Однак чи буде ваша відповідь вірною, якщо це питання задала людина, приміром, з Франції? Сьогодні Енциклопедія Корисного розкаже вам про часові пояси на нашій планеті.

До кінця XIX століття в кожному місці на Землі був свій час, який визначався положенням Сонця. Однак, з появою телеграфу, залізної дороги, яка з’єднувала протилежні частини країн і навіть цілих континентів та подальшою глобалізацією почали виникати труднощі з визначенням точного часу.

Вперше поділити всю земну кулю на 24 однакові часові пояси, а за нульову лінію взяти нульовий меридіан, який проходить через містечко Гринвіч в Англії, запропонував канадський інженер-зв’язківець Сендфорд Флемінг.

Його ідея полягала в тому, щоб час усередині пояса був однаковим, а при переході в сусідні часові пояси стрілки годинника переводились на годину вперед, чи назад відповідно. Спершу ідею Флемінга прийняли в США, а в 1884 р. на міжнародній конференції у Вашингтоні 26 країн підписали угоду про часові пояси і поясний час.

Однак якщо поглянути на карту часових поясів, то можна побачити щось схоже на мозаїку. Теоретично межі часових поясів мали були б рівними. Але кордони держав зовсім не схожі на прямі лінії, тому країнам було дозволено вибирати часовий пояс на свій розсуд. Так і народилася сучасна карта часових поясів.

На сьогодні у світі не 24 тимчасових зони, а як мінімум 39. Україна майже повністю знаходиться у другому часовому поясі, лише незначна частина Закарпаття належить першому, а майже вся Луганська область третьому часовому поясу.

Американські гірки – один з найпопулярніших атракціонів у світі від якого по справжньому захоплює дух. Енциклопедія Корисного розказує вам найцікавіші факти про американські гірки.

Американські гірки Kingda Ka є найвищими і нійбільш швидкісними у світі. Вони розташовуються в парку розваг Six Flags Great Adventure в Нью-Джерсі, США. Kingda Ka відкрилися 20 травня 2005 року. Їх висота в найвищій точці становить 139 м. Вагонетоки з пасажирами розвивають швидкість до 206 км/год.

Найдовшими виявилися американські гірки “Сталевий дракон” на курорті Нагасіма в Японії, побудовані до святкування року Дракона. Оскільки парк розваг знаходиться в сейсмонебезпечній зоні, для цієї грандіозної споруди було потрібно величезна кількість металу і його ціна склала 50 мільйонів доларів. Піднявшись майже на стометрову висоту, сміливці з’їжджають на швидкості 149 км/год, а перед закінченням поїздки несподівано опиняються в підземному тунелі.

Найдовші в Європі американські гірки знаходяться в Північному Йоркширі в розважальному парку Lightwater Valley. Цікаво, що під час його будівництва з 1999 по 2001 рік це був найдовший атракціон у світі. Зараз насолоджуватися поїздкою по крутих спусках можна досить довгий час – 5 хвилин 50 секунд.

У французькій та багатьох інших мовах американські гірки називають “російськими гірками”, оскільки прототип цього атракціону народився саме в Росії. Ще в 15 столітті росіяни конструювали льодяні гірки, укріплені дерев’яними опорами. Що стосується того, де сани вперше поставили на колеса, існують дві версії: одні історики стверджують, що це сталося в садах Оранієнбаума за наказом Катерини II, на думку інших, перша їх поява відбулась в Парижі в 1812 році.

Найбільшим містом США є Нью-Йорк, він же один з найбільших мегаполісів світу. Населення Нью-Йорку складає 8,46 млн. чоловік. Місто розташоване в південно-східній частині штату Нью-Йорк на березі Атлантичного океану. Це найбільше місто США засноване у 1624 році, зараз його площа складає 1214 кілометрів квадратних.

Другим в рейтингу найбільших міст США йде Лос-Анджелес. Місто знаходиться на півдні штату Каліфорнія, на березі Тихого океану. Це місто в США є центром так званого Великого Лос-Анджелеса – агломерації з населенням понад 17 млн. осіб. Територія міста складає 1290 квадратних кілометрів.

Третім найбільшим містом США є Чикаго. Це місто в США є другим за значимістю фінансовим центром країни і найбільшим транспортним вузлом Північної Америки. Чикаго розташоване на південно-західному узбережжі озера Мічиган, в штаті Іллінойс.

Х’юстон займає четверте місце в рейтингу найбільших міст США. Він розташований у південно-східній частині штату Техас, в 30 км від узбережжя Мексиканської затоки. Площа міста 1398 кілометрів квадратних, а населення більше 2 млн чоловік.

Наступне за розміром місто США – Філадельфія. Це одне з найстаріших міст Сполучених Штатів. У Філадельфії проживають люди дуже багатьох національностей – італійці, ірландці, східноєвропейці, азіати та афроамериканці живуть тут пліч-о-пліч з часу заснування міста у 1862 році.

Місто Фінікс шосте у рейтингу найбільших міст США. Воно засноване на місці старого індіанського поселення, кажуть, що саме тому воно й носить назву, яка перегукується з іменем міфічного птаха Фенікса, який міг повстати з попелу. Фінікс – столиця штату Арізона, його площа 1334 квадратних кілометрів.

Ще одне американське місто, яке виросло на території де жили індіанці – це Сан-Дієго. Воно розташоване на південному заході США у регіоні Південня Калфорнія іє другим за розміром у штаті Каліфорнія. Площа міста складає 364 кілометри квадратних, а населяння 1 млн 257 тисяч осіб.

До рейтингу найбільших міст США потрапило і ще одне місто зі штату Техас – це Даллас, який розташований у північно-східній частині штату на річці Трініті. Разом з Форт-Уерт та іншими містами агломерації Даллас становить мегаполіс «Даллас-Форт-Ворт».

Однак Даллас не останній представник Техасу у нашому рейтингу – дев’яте місце посідає Сан-Антоніо, яке знаходиться у південно-центральній частині штату. Місто є центром промисловості і туризму. У Сан-Антоніо знаходиться фортеця Аламо – символ отримання незалежності Техасу.

І нарешті десяте найбільше місто США – це Детройт. Місто на півночі країни є центром автомобільної промисловості Сполучених Штатів Америки. В Детройті розташовані штаб-квартира General Motors, Ford Motor Company та одна з двох штаб-квартир Chrysler – це одні з найбільших виробників автомобілів не тільки в США, а й у цілому світі.

Кінець 80-х та буремні 90-ті – особливий період в історії України. Після здобуття незалежності разом зі становленням української державності почала формуватись вітчизняна естрада. Особливе місце серед музичних напрямків у молодій державі посів рок.

Цей період подарував українській рок музиці справжніх легенд – це Кому Вниз, Брати Гадюкіни, Мертвий Півень, Грін Грей та багато інших. Енциклопедія Корисного починає знайомити вас з легендами українського року і сьогодні мова піде про переможця фестивалю “Червона рута” 1989 року Віку Врадій.

Більш відома як “Сестричка Віка” вона має в своєму творчому доробку п’ять альбомів. Перші три з них (“Мамо, я дурна”, “По цимбалах”, “Львівський стьоб”) з’явилися на початку 90-х і були записані на звичайні касети, а в 2000 світ побачив перший альбом Віки Врадій на компакт-диску – “Тинди-ринди Forever”. Роком пізніше з’явився альбом з дуже промовистою назвою “Америка, голі баби”.

Народилась Віка у Львові і у віці 15 років вперше вийшла на професійну сцену, як солістка ВІА “Арніка”. У 1986 році записала дві пісні з Михайлом Боярським. А з 1989 почала співпрацювати з “Братами Гадюкіними”. Цього ж року здобула перше місце серед рок-виконавців на фестивалі “Червона Рута”. Потім була головна роль у фільмі В.Денисенка «Мана», титул “Міс Рок-Європа” і справжній успіх.

В липні 1993 року “Сестричка Віка” поїхала гастролювати у США, де й залишилась разом із сином та котом. З того часу вона розлучилась зі своїм чоловіком Володимиром Бебешком, встигла ще тричі одружитись і тричі розлучитись.

Одного разу навіть відвідала Україну (у 2004 році), але очевидно в Америці їй жилось краще, бо довго на батьківщині Віка Врадій не затрималась. Зараз українська рок-співачка живе в Лос-Анджелесі і продовжує займатись музикою.

Завантажити альбоми Віки Врадій:

Мамо, я дурна (1990) Завантажити | Дзеркало
Тинди-ринди Forever (2000) Завантажити | Дзеркало
Америка, голі баби (2001) Завантажити | Дзеркало
Віка Врадій. Рок легенди України (2003) Завантажити | Дзеркало

В США знаходиться унікальне озеро. Проте його унікальність не в специфічних природних особливостях водойми, а в назві – Chargoggagoggma­nchauggagoggchaubunagunamaugg.

Ця назва складається з 45 букв. Озеро отримало її від місцевих індіанців з племені Ніпмак. Озеро знаходиться в центральній частині штату Масачусетс і означає щось на зразок “Прикордонне нейтральне місце риболовлі індіанців і англійців з ножами”. Існує й інша версія перекладу назви озера: “Ти ловиш рибу зі своєї сторони озера, я ловлю рибу з іншої сторони озера, а посередині ніхто рибу не ловить”, хоча стверджують, що це лише дотепна вигадка журналістів.

Місцева влада вирішила зберегти історичну назву, яка з’явилося ще за часів колонізації Америки. Але впоратися з ним американці не можуть – довжелезне слово майже скрізь пишеться з помилками, в тому числі і на дорожніх знаках та листівках. А вже про те, щоб вимовити його вголос не може бути й мови: місцеві жителі називають озеро просто “Озеро Вебстера“, від назви найближчого до нього міста.

Щоб вирішити проблему з правильністю написання нзви озера влада спробувала ввести у використання версію з 15 буквами – Chaubunagungamaug, але це лише спричинило зростання популярності 49-буквеного варіанту – Chargoggagoggmanchauggauggagoggchaubunagun­gamaugg.

Місцеві ентузіасти провели дослідження і з’ясували, що 45-буквений варіант найбільш популярний (949 згадувань, у тому числі в енциклопедіях і словниках), а 49-буквений займає друге місце (382 згадки).

Саме по собі озеро досить велике, його площа 5,83 квадратних кілометрів а найбільша глибина 15 метрів. Воно користується великою популярністю серед туристів, люди приїжджають сюди покататися на човнах, поплавати та порибалити.

Телевізор вже кілька десятиліть є незмінним супутником людського життя. Багато телеглядачів проводять довгі вечори за переглядом улюблених програм і серіалів, а чоловіча частина населення просто окуповує телевізор у період, коли проходять футбольні чемпіонати. Сьогодні важко уявити квартиру, де не було б телевізора, він став частиною звичного домашнього інтер’єру. Однак так було не завжди: колись мати вдома таку дивину вважалося розкішшю. З чого ж починалася телевізійна історія?

Ще в далекі часи думка про передачу зображення на відстань хвилювала людську свідомість. Але втілилася заповітна мрія людства лише в XIX столітті, після винаходу радіо. У 1884 році Пауль Ніпков, учений німецького походження, створив диск Ніпкова, який надалі використовували багато творців перших пристроїв, що передають зображення.

Борис Розінг в 1907 році довів можливість використання катодно-променевої трубки з метою перетворення електричного сигналу в точки видимого зображення. У 1911 році ним була представлена передача телевізійним сигналом геометричних фігур, а потім прийом цих фігур з демонстрацією на екрані.

Початком історії телебачення можна вважати двадцяті роки XX століття, коли два вчені з Америки і Шотландії конкурували між собою, створили передавач зображення. Так, в 1925 році шотландський інженер Джон Лоджі Бейрд домігся появи на екрані свого пристрою людської голови. Зображення це мерехтіло, було нечітким, але, незважаючи на це, можна було вважати цю картинку першим кроком у розвитку телебачення. Винахідник використав у своєму експерименті передачі зображення бляшанку з-під кексу, картонний диск, порожню коробку і велосипедний ліхтар.

У 1927 році в прямому ефірі американець шведського походження Ернст Александерсон продемонстрував людину, яка курить трубку. Через пару місяців «програми» такого роду можна було дивитися кілька разів на тиждень.

У тому ж році в Сполучених Штатах Америки вперше в світі надійшов у продаж перші телевізори. Їхня вартість була близько 75 доларів, що становило десь дві місячні зарплати середньостатистичного робітника.

У 1937 році в Англії був створений телевізор з електронно-променевою трубкою, з часом подібні телевізори стали створюватися і надходити в продаж по цілому світу.