Більшість людей бояться павуків. Вони видаються їм чи не найжахливішим творінням природи. Між тим, павуки – дуже цікаві істоти.

Ось, наприклад, цікавий факт про павуків. Дуже велика кількість людей вважає, що павуки – це комахи! Однак, павуки – не комахи. Павуки відносяться до членистоногих і до класу павукоподібних тварин. Отже,  павук – це тварина.

На око павука від комахи можна відрізнити, наприклад, за кількістю ніг – у нього їх чотири пари, у той час як у комах, зазвичай три пари. Також у павуків немає вусиків.

Тіло павука завжди складається з двох частин – головогрудей і черевця. А ось очей у різних павуків може бути від двох до дванадцяти. Але зазвичай їх вісім.

У Нідерландах приблизно 5000 млрд павуків. Це при тому, що площа цієї країни становить 36150 квадратних кілометрів, а населення – всього п’ятнадцять мільйонів чоловік. Дивовижний факт: якби павуки харчувалися людьми, то з’їли б їх усіх дня за три. На щастя, павуки переважно харчуються комахами.

Людину ж павуки кусають в основному, тільки у випадку оборони.

Зате деякі люди їдять павуків. Так, наприклад, цікавий факт про павуків – павуки-птахоїди в смаженому вигляді вважаються справжнім делікатесом у Камбоджі.

На перший погляд, які цікаві факти про весну можуть бути? Весна як весна – скажете ви і будете неправі. Енциклопедія Корисного відшукала для вас цікаві факти про весну.

З приходом весни частота дихання людини втричі більша, ніж восени. Якщо ви теж це помітили, то наступні цікаві факти про весну саме для вас.

Цікавий факт для жителів Північної півкулі – весна в Австралії наступає … у вересні.

21 березня – день весняного рівнодення. В цей день на Землі наступає астрономічна весна.

Найбільша кількість торнадо спостерігається саме навесні.

Весняна квітка медуниця чотири рази змінює свій колір: коли вона розпускається, то стає рожевою, потім пурпуровою, фіолетовою і, зрештою, синьою.

Англійські вчені підтвердили, що навесні діти ростуть утричі швидше, ніж в період з серпня по грудень.

Думка, що навесні люди закохуються частіше, помилкова. Просто весною людина знаходиться в стані легкої ейфорії від розквіту і пробудження природи. А гормони і зростання сексуальності тут ні до чого. Вони однакові в усі пори року.

Весняна депресія таке ж часте явище, як і депресія осіння. І психологи не можуть точно сказати, яка з них небезпечніша.

У середині квітня з вирію повертається зозуля. Наші предки вважали появу цієї птахом символом приходу весни.

А наступні цікаві факти про весну справді дивовижні: виявляється весною з теплих країв повертаються не лише птахи, а й звірі – більшість летючих мишей віддає перевагу зимівлі в більш теплому кліматі.

У найбільшої річки світу Амазонки було багато імен після її відкриття Вінсенте Пінсоном у 1500 році. Але назвали її в честь жінок-воїнів – амазонок. Енциклопедія Корисного сьогодні розповість вам дуже цікаві факти про Амазонку.

У басейні Амазонки росте рослина, яка називається «Вікторія». Її листя на поверхні води досягають трьох метрів у діаметрі і можуть витримати вагу до 30 кг.

Довжина Амазонки майже 7 000 кілометрів, однак жодного моста через цю річку не існує. Лише в 2010 році був побудований міст через одну з її приток – Ріу-Негру. Цей міст з’єднує найбільший на Амазонці порт Манаус з містом Ірандуба, а його довжина – 3 595 метрів.

Сомик кандіру, що водиться в Амазонці, паразитує на інших рибах: він запливає до них у зябра і п’є кров. Помилково він може заплисти в уретру людини, харчуючись так само кров’ю або оточуючими тканинами. Саме тому не рекомендується мочитися при купанні в південноамериканських річках.

Причому потрапивши в уретру, кандіру не може вибратися назад і гине там, що може спричинити смерть людини, якщо вчасно не вдатися до хірургічного втручання. Незважаючи на популярність страху перед кандіру, випадки його нападу на людей дуже рідкісні: єдиний задокументований випадок відноситься до 1997 року.

В Амазонці водяться електричні вугрі, які здатні битися струмом з напругою понад 500 вольт. Тому мешканці прилеглих територій, перед тим як ловити їх, заганяють у річку стадо корів, щоб вугрі витратили на них весь свій заряд.

Сьогодні Енциклопедія Корисного розповість вам кілька неймовірних фактів про китів. Життя цих загадкових тварин завжди цікавило науковців та любителів природи. Отже, дізнаймося кілька цікавих фактів про китів.

Кашалоти здатні пірнати на глибину до 1 000 метрів! Тиск на такій глибині в сто разів перевершує тиск на поверхні.

При зануренні на глибини пульс кита падає до десяти ударів у хвилину, і кров припиняє надходити в судини плавників, шкіри, хвоста. Вона живить тільки мозок і серце.

Кашалоту належить найбільший у ссавців мозок – він важить до 8 кілограмів. Мозок синього кита, який значно більше кашалота, важить лише три кілограми.

Ще цікаві факти про китів. Кит – єдиний, крім людини, ссавець, який … співає. Найкоротша «арія» кита триває шість хвилин, найдовша – близько півгодини. Спочатку вчені вважали, що співають лише самці, однак є відомості, що самки співають пісеньки своїм малюкам. При цьому у китів немає голосових зв’язок.

Кити відомі тим, що видають звуки, які, завдяки своїй мелодійності та повторюваності, дуже нагадують людські пісні. Найбільш виразні, а тому ретельніше вивчені дослідниками, пісні горбатих китів. Виявлено, що в одній популяції самці співають одну і ту ж пісню, але з часом вона видозмінюється. Більш того, певні пісні можуть запозичуватися китами інших популяцій і тим самим поширюватися на тисячі кілометрів в океані, немов хіти поп-музики.

Око крупних китів важить близько кілограма, а китове молоко має 50-відсоткову жирність. Вигодувати дитинча кита непросто. Після 10-12 місяців в утробі матері на світ з’являється дитинча розміром до третини довжини дорослого кита.

Ось такі цікаві факти про китів для вас знайшла редакція Енциклопедії Корисного.

Коали живуть в Австралії, але в різних частинах континету ці тваринки мають різні розміри, забарвлення і навіть характер.

У південних районах Австралії коали більші – самці в середньому важать 11,8 кг, а самки – 7,9 кг.  На півночі середня вага самця складає всього 6,5 кг, а самки – 5,1 кг.

У південних коал хутро густіше і довше, особливо на спині. У коал, які родом з північних районів – хутро значно коротше. Забарвлення може відрізнятися у кожної тварини, і змінюватися з віком – від сірого до рудувато-коричневого. На грудях, підборідді і внутрішній стороні передніх лап – воно біле.

Своїх дитинчат самки коал виношують 34-36 днів. Новонароджені коали важать всього лише 0,5 г! Це справді цікаві факти про коал, адже новонароджена коала за розміром на більша за бджолу!

Дитинча-коала залишається з матір’ю, доки йому не виповниться рік. Вага його в цей час – трохи більше двох кілограм.

Живуть ці милі звірятка в середньому 13 років. Вони дуже чутливі до стресів, яких завдають їм люди.

Назва «коала» походить від діалекту аборигенів східних територій. Перші колонізатори Австралії називали коал «лінивцям», «мавпами», «ведмедями» і навіть «мавпами-ведмедями».

Коали – тварини-одинаки, вони не живуть сім’ями.

Основну частину води коали отримують з листя (вважається, що на декількох діалектах аборигенів слово «коала» означає «не пити»). Однак іноді коали таки п’ють воду, стоячи на березі струмків. До речі, коали непогані плавці.

Коали сплять від 18 до 22 годин на добу, а їх низькокалорійний раціон в основному складається з листя евкаліпту.

Ось такі цікаві факти про коал для вас підготувала Енциклопедія Корисного.

Тритони абсолютно не бояться холоду. Вони можуть вмерзнути в лід взимку, а як тільки він розтане, ожити без особливих проблем. Бували випадки і цікавіше. Так, одного тритона з’їв вуж, але, мабуть, змії він не сподобався і через кілька годин вона його повернула назад:). Тритон здавався мертвим, але щойно пішов дощ, тварина ожила і швиденько задріботіла по своїх справах.

Траплялося, що в сильну посуху тритони висихали. Їх мумії лежали місяцями, але варто було волозі потрапити на їхнє тіло, як вони одразу ж оживали! З самого народження тритони харчуються винятково тваринною їжею, поїдаючи дрібних ракоподібних, черв’яків, пуголовків і комах. Як і хамелеони, тритони вміють змінювати своє забарвлення, але ця здатність в них виражена слабше.

Тритони дуже погано бачать, тому полювання для них – справа складна. Моторних тварин їм не наздогнати через свою незграбність, тому вони частенько голодують і змушені задовольнятися равликами. Вже їх-то наздожене навіть найповільніший тритон!

Удавні часи гребінчастий тритон жив на більшій частині території Європи, крім південних країн і північних, але тепер в цій густонаселеній частині світу йому місця залишається все менше і мeнше, тому його чисельність  постійно скорочується. У Росії гребінчастого тритона можна зустріти в західних областях середньої смуги.

Сьогодні Енциклопедія Корисного розповість вам лише найцікавіші факти про ящірок.

Винахідлива ящірка

У ящірок-геконів відсутні повіки, тому вони змушені періодично змочувати спеціальну прозору мембрану на очах своїм язиком. А перепончастолапі гекони, що мешкають в пустелях Намібії, використовують цю особливість для того, щоб … втамувати спрагу. Майже щоранку на дюни тут опускається туман, після якого на очах ящірки конденсується рідина. Потім гекон її злизує, щоб напитися.

Агресивна ящірка

Перлинна ящірка може досягати майже метрової довжини, що, погодьтеся, зовсім немало для ящірки! При небезпеці вона не завжди тікає і в битвах з кішками та собаками нерідко виходить переможницею. Втім, і людині вона може нанести досить сильні подряпини своїми гострими кігтями і міцними щелепами. З людиною вона вступає в бій лише в крайньому випадку, зазвичай при наближенні людей вона намагається сховатися в дупло, яке служить їй будинком. Живе перлинна ящірка на півдні Європи і на північному заході Африки.

Гігантська ящірка

Варан

Середня довжина самців комодського варана (Varanus comodoensis), який також називається гігантським вараном і живе в Індонезії, становить 2,25 м, а маса – приблизно 159 кг. Живе він на невеликому острові Комодо площею всього 494 кв.км і декількох прилеглих островах.

Харчується варан в основному свинями, оленями, мавпами і дрібної живністю. Найбільшою особиною був варан, виставлений в 1937 р. в зоопарку Сент-Луїса, штат Міссурі, США. Його довжина дорівнювала 3,10 м, а маса – 166 кг.

Кажуть, що людина походить від мавпи. Ми не будемо стверджувати, що це правда, або ж заперечувати цю теорію, а лише розкажемо кілька цікавих фактів про мавп, які в чомусь підтверджують її, а в чомусь, можливо, спростовують. То ж до уваги читачів Енциклопедії Корисного цікаві факти про мавп.

Позіхання мавпи означає, що вона втомилася або чимось незадоволена.

Мавпи ніколи не застуджуються.

Мавпи крикуни – найгучніші мавпи. Їх завивання можна почути на відстані до 10 миль.

Мавпи живуть групами і подорожують разом, щоб знайти їжу.

А ось ще цікаві факти про мавп. Мавпи живуть на деревах, полях, горах, лісах і навіть на високогірних рівнинах.

Мавпи можуть розмножуватися в будь-який час року.

Мавпи-павуки є справжніми кінозірками – вони з’являлися у фільмах частіше, ніж будь-які інші породи мавп.

Мавпи використовують вокалізації, вирази обличчя і рухи тіла, щоб спілкуватися.

Мавпи висловлюють прихильність і хороше ставлення до інших своїх родичів, доглядаючи одне за одним.

У деяких з мавп є чіпкі хвости, якими вони можуть користуватись, як руками.

Сфінкс – це дуже незвичайна порода котів,  так звана «лиса» кішка. Чимало людей порівнюють котів породи сфінкс з декоративними щурами і відчувають до цих тварин огиду. Інші ж, навпаки, щойно побачивши цього дивовижного котика, закохуються в нього без пам’яті.

Якщо ви думаєте, що ця порода – винятково результат сучасної генної інженерії, ви помиляєтеся, адже згадки про котів без шерсті зустрічаються ще в стародавніх античних документах, «лисі» коти навіть зображені на багатьох предметах мистецтва. Стародавні єгиптяни, наприклад, обожнювали котів, гранітними сфінксами вони прикрашали храми.

Цікаво, що шкіра котів породи сфінкс має здатність пітніти, коли спекотно, а також засмагає на сонці, тобто має ті ж властивості що і людська. До речі, незважаючи на те, що сфінкс – кішка безшерста, кожна особина має своє неповторне забарвлення, яке визначити можна лише в дитячому віці, доки у кошеняти-сфінкса ще зберігається певний пушок – дитяча шерстка (якщо вона в нього взагалі є). Потім забарвлення проявиться прямо на шкірі тварини, немов татуювання.

Вперше про котів цієї породи заговорили на початку 20-сторіччя, коли котів-сфінксів почали розводити в Нью-Мексико. Але згодом їх розведення припинилося. Друга хвиля захоплення сфінксами розпочалася в 1966 році в канадській провінції Онтаріо. До речі, коти породи сфінкс багатьма організаціями та клубами досі не визнані як окрема порода, але навряд цей факт надто засмучує господарів цих космічних котиків, що схожі на таємничих прибульців.

Напевно, майже всім нашим читачам хоч раз у житті пощастило поспілкуватися з милими та пухнастими домашніми тваринками – хом’ячками. Сьогодні Енциклопедія Корисного розповість дещо цікаве про хом’ячків, особливості їх утримання та догляду за цими чарівними істотами.

Перед тимм як придбати собі домашнього улюбленця, слід розуміти, що хом’ячок – це не іграшка, тому слід зважити всі «за» і «проти».

Особливо будьте уважними, коли хом’ячка у вас просить дитина, адже дітям дуже швидко обридає чистити клітку та слідкувати за харчуванням хом’ячка. Якщо ви часто подорожуєте, подумайте, чи буде вам з ким залишити домашнього улюбленця.

Хом’ячки живуть окремо, тому, якщо ви вирішили завести кілька хом’ячків, пам’ятайте про те, що в кожного має бути своя клітка. Живучи в одній клітці, тваринки можуть серйозно травмувати один одного. Групами і парами можна утримувати лише хом’ячків Роборовського, вони не проявляють агресії до своїх одноплемінників і повільніше розмножуються.

Зазвичай хом’ячки дуже охайні. Вони поділяють своє житло на кілька «кімнат»: туалет, місце для сну, комору. Коли ви чистите клітку,  намагайтесь не порушувати розташування цих зон, оскільки хом’яки не люблять, коли їх житло перебудовують на свій лад. А ще вони дуже чутливі до зміни положення їх клітки в просторі, тому старайтеся не переставляти клітку часто.

Для миття житла хом’ячка можна використовувати спеціальні шампуні для гризунів, але ніколи не використовуйте для цього звичайні миючі засоби чи порошки. Щоб ваш улюбленець швидше освоївся у своїй оселі, не слід викидати всю стару підстилку. Не забувайте також раз на тиждень мити поїлку, щоб вода у ній залишалася свіжою.

Усі види хом’яків – нічні тварини, тож намагайтеся не будити звірятко вдень, щоб пограти з ним. Розбуджений хом’як може вкусити. Середня тривалість життя хом’яків – 2-2,5 року.