Як правильно доглядати за вівчаркою

gsdr-140513-5Німецька вівчарка – службовий пес. Це означає. що в неї гострий слух і нюх, сильні лапи та хватка. Тож, навіть якщо ви берете її не на службу в поліцію, а в дім, де вона житиме поруч із дітьми, врахуйте, що ця порода все ж вимагає суворого, але справедливого господаря.

Реєстрація вівчарки

Всі породисті вівчарки стоять на обліку в спеціальних кінологічних клубах. Цуценя ще в декілька місяців отримує паспорт та татуювання на внутрішній стороні вуха, де вказують його номер. Реєстрація є платною, крім того, є щорічні членські внески.

Дресирування собаки

Вівчарка – слухняна порода, тож привчати її до команди можна і самотужки, однак, якщо сумніваєтесь, – підіть до спеціаліста. Він пояснить, що собака чує не саме слово, а інтонацію, з якою звучить команда – і слухається лише її.

Харчування

В перші місяці цуценята вівчарки активно ростуть, тож їм можна давати сирі яйця (однак не дуже часто, бо м’язи та кістки ростуть з різною швидкістю), відвари з кісток, каші, м’ясо. Привчіть тварину їсти те, що даватимете їй і згодом.

Шерсть

Як і в усіх собак, у вівчарок буває линька. Щоб уникнути ковтунів, які потім важко і боляче буде вичесати, регулярно вичісуйте зайву шерсть спеціальними щітками. Спершу проти шерсті, а потім просто прочешіть в напрямку росту.

Ветеринар

Не забувайте, що собаці необхідні щеплення. У паспорті тварини ветеринар обов’язково наклеює назву вакцини, якою щепили вівчарку, а також вказує дату, коли її потрібно зробити повторно.

Крім того, собаці час від часу варто давати антигельмінтні препарати, однак виписати їх має теж ветеринар.

Виділіть місце для вівчарки

Навіть якщо вівчарка живе не у вольєрі, а в приватному будинку, вона все рівно має мати власне місце і килимок. До місця її потрібно привчити ще змалечку. Однак не сварити і не бити, якщо пес вилізе на ліжко чи диван. А перенести чи покликати туди, де тварина має спати, і там її похвалити чи дати якийсь смаколик.

Прогулянки

Вівчарки люблять багато гуляти. Ця порода вимагає руху і активних ігор, тож 15-хвилинним виходом у двір чи парк ви не відкрутитеся. Бігати за м’ячем, приносити палку чи просто побігати поруч із господарем – це програма мінімум. І якщо не можете вівчарці це забезпечити, подумайте над іншою породою.

Автор: Ірина Сонячна