Ви тут
Головна > Світ > Чи буде в Україні дефолт?

Чи буде в Україні дефолт?

defoltІще наприкінці 2013 року, в грудні місяці, в розпал акцій протестів, низка авторитетних світових експертів в купі з фінансовими рейтинговими агентствами передрікали нашій країні дефолт, вказуючи, щоб без стороннього допомоги Україні буде важко вибратися із боргової ями.

На кінець січня припадала дата перерахунку МВФ $620 млн у рахунок сплати попередніх запозичень. Призвели до такого стану спустошення казни жадібними попередниками режиму Януковича, різке погіршення торгівельного балансу і небажання інвесторів вкладати гроші у розвиток українського промисловості через сусіпільно-політичну кризу та неблагонадійні умови ведення бізнесу внаслідок посилення загрози рейдерства і непрозоре законодавство.

Попереднє дослідження у 59 країнах світу визначило, які з них найбільше постраждали від кризи в Європі та яким загрожує фінансовий крах. Тоді наша країна опинилась у першій двадцятці на четвертому місці, а липневе дослідження Standard & Poor’s ще раніше наблизило ймовірність дефолту України. На думку аналітиків компанії, шанси на такий розвиток подій зросли з 34,8% до 44,25%. Загалом за підрахунками Standard & Poor’s, Україна посіла 7-ме місце в рейтингу найбільш ризикових країн світу.

Крок до дефолту нашій країні іще в лютому місяці передрікало і міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings, понизивши довгостроковий рейтинг дефолту емітента України за зобов’язаннями в іноземній валюті з “B-” до “ССС”, або «надзвичайно спекулятивного» рівня. В якості факторів, що вплинули на це рішення, Fitch вказали високий політичний ризик і невизначеність, істотне погіршення фінансової гнучкості і доступу до боргового ринку.defolt-v-ykraini

Прихід нової влади після переможних сурм Євромайдану і підтвердження прагнень євроінтеграції та подальше прийняття пакету антикризових заходів разом із першим траншем допомоги від МВФ розміром у три мільярди доларів відтягнули дефолтний дамоклів меч від нашої країни.

Однак сучасний перебіг подій на тлі розпалювання сепаратизму на сході не залишає права на спокій. Міжнародні кредитори вже заявили, що за несприятливого розвитку ситуації, умови угоди «stand by», не виключено, що доведеться переглянути. Решта країн, що зголосились простягнути нашій країні фінансову «руку допомоги» теж можуть переоцінити ризики, а українська економіка, тим паче в умовах чергового витка суспільно-політичної кризи, ще занадто слабка, щоб самостійно піднятись з колін.

Жорстоке заощадження і прозоре державне діловодство в купі із антикорупційними заходами дещо відтягнули від нашої країни дефолтні ризики, але не позбавили від них остаточно. НБУ вже відпустив гривню у «вільне плавання», то ж підтримка курсу нацвалюти не спустошуватиме золотовалютних резервів країни.

Наслідки затягування пасків, як найперші заходи уникнення загрози дефолту, пересічні українці вже відчули − окрім здешевлення нацвалюти і підвищення готівкового курсу долара й євро, з травня 2014 ціна на газ для населення зросла на 40% і це не останнє вимушене здорожчання енергоресурсу, адже доведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня прописане в угоді із МВФ.

Дія закону про відкритість державних закупівель, прогнозовано, дозволить не допустити «темних тендерів» і осідання коштів платників податків у кишенях нечесних чиновників. Урізання видатків та пільг державного апарату влади, підвищення акцизів на алкогольні напої та тютюнові вироби та прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб здатні суттєво поповнити державний бюджет.

Серед антикризових і антидефолтних ініціатив, крім здорожчання вартості газу для населення, є й решта непопулярних в народу заходів, як от введення 7% ПДВ на ліки, пенсійний збір при купівлі валюти, замороження мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму, пенсій. Однак досвід «економічного стрибка» інших країн, приміром, Грузії, вказує що у переліку заходів не вистачає закону про люстрацію та відкритості держреєстру прав на нерухомість, що дозволило б зменшити прояви корупції на найвищому рівні.

Одначе вступ у дію закону «Про запобігання фінансової катастрофи…» із 1 квітня 2014 року став першим дієвим кроком нашої країни до подолання високих ризиків дефолту. Втім, головне для будь-якої законодавчої ініціативи, у тому числі і фінансової − це належне її виконання усіма верствами населення та кара за правопорушення незалежно від рівня і статусу порушника. Чи справдяться сподівання знавців економіки і пересічних громадян і на якому щаблі опиниться наша країна у наступному економічному рейтингу загроз дефолту − можемо тільки здогадуватись.

Підготувала Олеся Товт

Top