Ви тут
Головна > Світ > Історія виникнення лайливих слів

Історія виникнення лайливих слів

swearing_2264546bНецензурна лексика (лайка або лихослів’я) – непристойна безсоромна мова, яка найчастіше вживається у розмовній мові, а не в літературній. Ненормативна лексика складається з  вульгарних  слів та виразів і є сегментом лайливої лексики різних мов. Сьогодні ви дізнаєтеся дещо з історії виникнення лайливих слів.

В деяких країнах світу використання нецензурних слів та лайки забороняється законом та карається невеликими штрафами.

Лайливі слова, як частина ненормативної лексики, пов’язані з давніми релігійними віруваннями. Слово «лихослів’я» походить від ставлення людей до нецензурних слів: за вимову такого слова людина могла бути покарана лихом. Люди, які використовували лайку незважаючи на заборону, зневажливо ставились до суспільних та релігійних норм.

Ставлення до релігії з часом змінювалось та нецензурна лексика поступово закріпилась у суспільстві: використання лайки було проявом протесту або громадської позиції.

У середньовічній Європі богохульство та лихослів’я суворо каралось законом та церквою. Ненормативна лексика була невід’ємною частиною мови, але людей, які зловживали лайкою, зневажали.

Табу на вживання лайливих слів у Європі зникли під час Французької революції. Історики пов’язують цей факт з тим, що в цей час у суспільстві відбулись суттєві зміни у ставленні до релігії та до символів старого режиму. Наполеон свого часу прославився тим, що не боявся вживати прокльони та лайку, він порівнював своїх ворогів з повіями та неодноразово повторював, що «не боїться ні бога, ні чорта»

Турецькі мандрівники свідчили, що найпоширеніші лайливі слова в Україні в період 16-17 століть були «дідько», «чорт», «лихий».

Лайливі слова, пов’язані з  функціями організму та статевими органами, також виникли через певні табу у середньовічному суспільстві. Під час важливих битв у війську існували люди, які повинні бути підривати бойовий дух суперника з допомогою словесних образ та вульгарних слів. Такі спеціалісти-«рибальди» володіли неабияким запасом лайливих слів та могли впродовж довгого часу ображати та соромити опонента.

Ненормативна лексика найчастіше залежить від особливостей та традицій окремого народу. Наприклад, для мешканців Західної Європи найбільш образливим є звинувачення у неохайності та нечистоплотності. У лайці слов’ян провідне місце займає сексоцентрична лексика. У арабських країнах найсильнішою образою є богохульство та вульгарні слова про жінок.

Підготувала Олександра Гамазіна

Top