Ви тут
Головна > Світ > Найбільші помилки світової історії

Найбільші помилки світової історії

1323867482Не так давно з вуст президента Російської Федерації прозвучала заява, що розпад СРСР у 1991 році став найвеличнішою геополітичною трагедією світу. Певно, що думку Володимира Путіна розділяють далеко не всі фахівці, називаючи помилкою історії саме виникнення СРСР внаслідок державного перевороту 1917 року, особливо згадуючи сотні мільйонів жертв політичних репресій під час правління тоталітарних вождів.

Більшість істориків вказують, що найневиправнішими помилками були й залишаються не курс перебудови у 1986 році і у подальшому зникнення з мапи кривавої у своєму розквіті імперії, а війни, намагаючись таким чином закцентувати увагу на їх недопущенні у майбутньому.

Авторитетний історик, професор Кембриджського університету Маргарет Макміллан вважає, що над людством нависла серйозна небезпека повторити помилки, в результаті яких почалася Перша світова війна. В есе для Брукінгського інституту, одного з провідних дослідницьких інститутів Америки, історик пише, що 2014 рік рясніє страшними паралелями із 1914 роком. Погоджується, що зараз немає ні Австро-Угорської імперії, ні ерцгерцогів, але сучасним еквівалентом сараєвського вбивства цілком можуть стати події на Близькому Сході, зокрема, розігрування карти з ядерною зброєю або зброєю масового ураження в Ірані, так як це вже було в Іраку.

Макміллан вбачає лякаючу схожість сьогоднішнього Близького Сходу із Балканами столітньої давнини, яка загрожує ще більшим втягненням у протистояння США, Туреччини, Росії та Ірану, оскільки в кожної із цих країн в регіоні є власні інтереси і союзники із претензіями на захист. Темною стороною XX століття людство світу і в Німеччині також вважає становлення нацистів при владі, оскільки мало хто у 30-тих роках міг з точністю стверджувати, що локальні конфлікти, а це боротьба із фашизмом в Іспанії, розділення Чехословаччини і японська агресія в Китаї, докупи призведуть до масштабної жертовної Другої світової війни.Philippe VI

Помилкою історії називають і пакт Молотова-Ріббентропа, підписання якого посприяло нападу на Польщу, бо у 1938-му році ще були шанси запобігти війні, та їх «обнулила» подальша Мюнхенська змова, в результаті якої Франція і Англія віддали на поталу Гітлеру Чехословаччину, а Польща та Угорщина теж не «пронесли мимо рота» частину її територій. Розділ Чехословаччини помилкою назве у XXI столітті президент Польщі Лех Качинський.

Поганий прорахунок можливостей потенційного супротивника у 1939 році і відмова спинити Адольфа Гітлера одразу ж після вторгнення у Польщу призвели до того, що «нацистська чума» легко і без втрат окупувала країну, яка не була готовою оборонятись з двох фронтів, тому вона швидко поширилась Європою. Великобританія і Франція, оголосивши війну Німеччині, не вдались до жодних дій, у результаті Німеччина отримала рік на підготовку до нападу на Францію.

Гортаючи сторінки історії, сучасники зазначають багато помилок сильних світу цього, запобігши яким одночасно вдалось би уникнути і чисельності людських жертв. Історичними помилками без сумніву можна назвати як Першу Світову війну, так і зречення від престолу Едуарда VIII через любов до місіс Сімпсон, поразку при Георгу III в Америці, перемогу Кромвеля в громадянській війні в Англії і страти короля Карла I, Джордано Бруно, сотень жінок за підозрою у чаклунстві в часи інквізиції.

Питанням історичних помилок своєї країни може задатися будь-який її житель а отже, не виключено, що після нападів захоплення, шукатимуть прорахунки і мешканці Російської Федерації, бо їх президента Володимира Путіна через анексію Криму і агресію на сході України вже називають жертвою класичної грубої історичної помилки.

Прецедент від Наполеона до Гітлера й далі нагадує американський журнал Foreign Policy спиняючись на тому, що обидва − Наполеон в 1812 році і Гітлер в 1941 році − одержали низку вирішальних проміжних перемог, але згодом у підсумку втратили все. Автор статті стверджує, що Путін глибоко прорахувався, так як анексія Росією Криму вже приносить гнилі плоди.

Крім того, що президент РФ поставив економіку своєї країни в небезпеку, він та його підпанки з оточення отримали часткову міжнародну ізоляцію, підозрілість і сором. Навзаєм Кремль розбудив Європу від стратегічної коми, консолідував сили НАТО і збудив відродження розвитку енергетичної стратегії. Можливо, й європейські та американські лідери згодом картатимуть себе за непоспіх у дієвій відсічі імперських амбіцій Володимира Путіна, визнаючи, що допустилися історичної помилки, оскільки наразі залишається тільки здогадуватись, до яких кроків після анексії-окупації Кримського півострова ще вдасться господар Кремля. Та прорахунок «великого Пу» вже наяву: на противагу зростання його культу всередині Росії, замість всеосяжної поваги до Москви, в світі він домігся зростання антикремлівських настроїв і презирства.

Підготувала Олеся Товт

Top