Ви тут
Головна > Світ > Неймовірні наукові парадокси

Неймовірні наукові парадокси

orel-reshka-onlineНеймовірні речі існують повсюдно у, здавалося б, найлогічніших явищах, тезах і твердженнях. Доказом цьому є ціла низка наукових парадоксів.

Парадокс автореференції

Одним із найпопулярніших і найдавніших є парадокс самореференції (автореференції), більш відомий під умовною назвою «я брешу». Фрази «Це твердження – брехня», «Я брешу», «Кожен із нас бреше» популяризував Грегор Хаус, а належить ця гімнастика для розуму мешканцю Крита Епіменіду. Колись він заявив, що всі критяни брехуни, чим завів у глухий кут філософів і тогочасних софістів, оскільки те, що всі брешуть, і є брехнею, отже, суперечить самому змісту висловлювання. Якщо висловлення містить у собі помилку, то людина, що його озвучує − говорить правду, тобто воно, все-таки, вірне й тоді нас очікує повернення на початковий етап логічного ланцюжка.

Парадокс Тесея

З греками пов’язаний і парадокс Тесея, названий так через давньогрецький міф про геройства афінського царя. Кажуть, що кілька сотень років в Афінах люд зберігав корабель, на якому Тесей повертався до міста з Криту. А оскільки деревина на судні не витримувала впливу часу, то прогнилі дошки з плином років замінювали. Дооновлювались настільки, що в цьому кораблі вже не було первозданної деревини, тож чи можна вважати, що саме на цьому судні плавав міфічний Тесей? Це питання тримало в напрузі великомудрих Томаса Гоббса, Джон Локка та й решту світлих умів. Хто з точністю зможе відповісти на питання: якщо замінити всі частини об’єкта на нові, чи може він бути тим же самим об’єктом? І якщо зі старих частин зібрати точно такий же предмет, то який з двох слід вважати оригінальним? І якщо вірити у те, що волосся в людини оновлюється постійно, то років через 10 це буде вже не «та сама шевелюра», а повністю нове волосся.paradoks

Парадокс цінності

Ще один парадокс, про який налічується чимало відозв − парадокс цінності. Ще його кличуть парадоксом алмазів чи води. Суть у тому, що вода − необхідна складова для життя на планеті, без якої людина проіснує кілька діб. Безсумнівно, вона набагато корисніша за алмази і похідні від них діаманти, без яких людина може жити й горя не знати, одначе ціна на коштовності набагато вища, ніж вартість склянки життєдайної рідини.

Першим сформулював цей парадокс економіст з світовим ім’ям Адам Сміт, а далі його уподобали менш ерудовані. А от те, що безперервне споживання якого-небудь ресурсу применшує його корисність й знижує вартість з’ясував німецький економіст Герман Генріх Госсен. Його доступне формулювання парадоксу цінності звучить так: якщо запропонувати людині три склянки води, то вона першу вип’є, другою вмиється, а водою з третьої помиє підлогу.

Без води не обійтись, певно що, але більшість з нас не відчуває дефіциту води, яка є в кожній домівці, а от прикраси з діамантами − то перевага заможних. Цікавим по своїй суті є парадоксальне формулювання ощадливості, бо чим більше людина відкладає про запас, тобто на чорний день, то тим швидше він настає. У роки економічного спаду більшість з людей не бажає розлучатись із кровними, менше купує що, у свою чергу, зменшує заробіток решти, зайнятої в торгівлі знову ж таки виникає замкнене коло.

Парадокс дня народження

Ще один парадокс, вельми цікавий, пов’язаний з днями народженнями. Якщо є група осіб, в якій не менше 23-х членів, то вірогідність того, що у двох з них дні народження співпадуть, перевищує половину. Якщо людей у спільноті більше 60-ти, то шанси співпадіння збільшуються до 99 %. У той же час стовідсоткове спів падіння можливе тільки, якщо група складається не менш як із 367-ми осіб.

Якщо мислити по-науковому − нічого неймовірного тут не має, однак якщо розглядати кожного члена спільноти поокремо, для кожної людини шанс складе приблизно 0,27 %, таким чином, на загал ймовірність для всіх ланок ланцюжка має близько 6,3 % ( 23 / 365) і т.д., але це вже не вірно, якщо керуватись математичною точністю далі.

І наостанок слід зазначити, що найулюбленішими в опосередкованому колі залишаються парадоксальні питання «що раніше виникло − яйце чи курка» і «чи можна вбити дідуся, потрапивши у минуле». Теж на практиці чи не щодня люди, підкидаючи монетку, б’ються над парадоксом залежності ймовірності випадіння орла від 10-ти разового поспіль випадіння решки.

Підготувала Олеся Товт

Top