Ви тут
Головна > Світ > Подорож до Тараканівського форту

Подорож до Тараканівського форту

Якщо ви думаєте, що Західна Україна славиться передусім своїми замками та фортецями, то напевне не чули про існування на Волині Тараканівського форту, який досить часто ще називають Новою Дубенською фортецею.

Напівзруйновані цегляні стіни, які місцями зберігають свій первісний вигляд, тріщини по периметру всього корпусу, десятиметрові арочні коридори – це вражає, але свого часу територією форту спокійно проїжджали не лише карети, а й танки!

Історія Тараканівського форту

Історія Тараканівського форту починається  в другій половині ХІХ століття, коли влада Російської імперії, до складу якої і входили тоді ці землі,  задумалася над обороною своїх західних кордонів від Австро-Угорської держави.

В 1860-х роках почалися роботи із насипання валів, на весь проект уряд виділив шалену суму – близько 66 млн. карбованців. Ще через десять років розпочалося безпосереднє будівництво самого форту. Цікавий факт: в усіх навколишніх селах людям заборонили будувати свої домівки із каміння та цегли – всі матеріали мали йти на спорудження оборонної споруди. Нововведенням того часу було і використання бетону для заливання стін споруди, а також наявність герметичних дверей із чавуну!

На території форту були своя церква, лазня, кафе та навіть бальна зала. Якщо говорити про масштаби, то в мирний час у форту одночасно знаходилося біля 600 солдат, а у військовий – там вільно могло розміститися до тисячі бойових офіцерів.

Як використовувався Тараканівський форт?

Але за злою іронією долі свою роль в історії Тараканівський форт так і не зіграв. Кажуть, що архітектор, який планував таку масштабну будівлю, був розстріляний за наказом самого імператора – розташування форту не дозволяло проглядати усю територію довкола: вороги могли ховатися за його ж валами, а з іншого боку форту були болота. Тож використовували його спочатку як склад, потім як в’язницю, а під час Першої світової війни його і взагалі зайняли австрійські війська. Тому згодом його ж і взялися руйнувати самі росіяни – аби споруда не дісталася противнику. За часів Радянського Союзу рештки форту намагалися використовувати як склад, але аварійний стан та підвищена вологість цьому явно не сприяли.

Тож форт, який десятиліттями самотньо простояв в лісах, зараз використовують місцеві жителі: хтось пасе худобу при в’їзді, хтось смажить шашлики на порослих лісами валах, а підлітки влаштовують там катання на «тарзанках» чи перегони на мотоциклах. Природа форту вражає своєю первозданністю – плющ густо обвив дерева і звисає з їхніх гілок, немов ліани у джунглях. То ж подивитися в будь-якому випадку буде на що.

Як дістатися до форту?

Знайти Тараканівський форт неважко: спочатку їдете до Дубна, а звідти попри Михайлівську церкву в’їжджаєте на територію села Тараканів. Їдете до кінця села і одразу ж за кладовищем повертаєте наліво, а тоді непомітною доріжкою заїжджаєте до лісу і за кількасот метрів ви вже побачите зовнішні стіни форту.

Дуже важлива порада: уся територія оборонної споруди і ззовні і всередині густо поросла борщівником – ця рослина є отруйною, тому намагайтеся триматися від неї подалі – можете отримати опіки другого ступеня.

Якщо плануєте відвідувати форт самостійно, то обов’язково беріть із собою ліхтарики та теплі куртки – в казематах та підземних переходах доволі холодно навіть влітку, а в темряві на вас може чекати і різкий обрив – все-таки споруда десятками років в аварійному стані. Якщо хочете взяти із собою екскурсовода, то можна, наприклад, домовитися з кимось із працівників Дубенського замку, тоді почуєте і історію, і побачите такі місця, куди самі не потрапите.

Автор Ірина НЕБЕСНА

Top