Ви тут
Головна > Лайфстайл > Президенти України

Президенти України

Слово “президент” у перекладі з латині означає “сидячий попереду”. Наприкінці XVIII століття, коли у світі почали формуватися перші демократичні режими, почався розвиток політичного інституту президентства. Тепер це невід’ємна ознака демократичного ладу і атрибут форми правління, що зветься “республікою”. Сьогодні Енциклопедія Корисного ознайомить вас із постатями українських президентів.

Президент України є главою держави, гарантом основного закону, Конституції. Раз на п’ять років, якщо немає інших обставин, як-то смерть або імпічмент, він обирається народом України шляхом голосування. Це основи статуту президентства, починаючи від часів здобуття незалежності, але, як відомо, в Україні інститут президентства почав зароджуватись набагато раніше.

Центральна Рада, від початку представницький, а потім, революційний парламент України (1917 − 1918 рр), видала чотири Універсали, що мали стати основою демократичного суспільства в Україні. Останнім з них, 22 січня 1919 року, Центральна Рада проголосила повну політичну незалежність України від Росії.

А 29 квітня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки. То ж перший президент України народився 17 вересня 1866 р. в м. Холм. Протягом усього життя він боровся за державність України, віддав себе науковим працям, писав історію і творив її. Грушевський став одним із засновників Української національно-демократичної партії. Також він організував і очолив Українське наукове товариство у Києві, зініціював створення, а потім і очолив Товариство українських поступовців, яке об’єднало більшість українських партій та національно-громадських організацій.

То ж Михайло Грушевський увійшов в історію України не тільки як перший президент. Він став світочем на тернистому шляху до Незалежності України. Довелось пережити 7 десятків років, поки мрія Грушевського справдилася і держава стане самостійною.

На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, на якому, одночасно з проголошенням незалежності України, народ виголосив бажання мати президентську форму правління. Першим Президентом нової Української держави став Леонід Кравчук. До цього посту він був активним діячем ЦК КПРС. Перед першими президентськими виборами, у 1990-1991 рр., був на посаді голови Верховної ради України. Це його підпис поставлено від України під угодою про припинення існування СРСР (8 грудня 1991р.).

За перший рік президентства Леоніда Кравчука понад 120 країн світу визнали незалежність України. На роки його правління припало набуття країною ознак державності: формування кордонів, армії, митної служби. А вже 24 вересня 1993 р. Верховна Рада України ухвалила рішення про проведення дострокових виборів до парламенту і Президента.

Перед Україною постало завдання створення збалансованої економіки і банківської системи, окрім цих проблем залишала бажати кращого соціальна захищеність громадян. Країну здригали страйки шахтарів. Кермувати країною в таких умовах зголосилось 7 осіб, претендентів на піст президента на виборах 1994 року.

Тож, у липні 1994 року, у результаті другого туру голосування на дострокових виборах Президента, перемогу отримав Леонід Кучма. У своїй передвиборчій програмі він зазначив викоренення корупції, судову реформу, підконтрольність державі й народу джерел прибутків, надійні гарантії працюючому населенню, зменшення податкового тягаря, темпи економічного зростання − не менше 7% щороку, створення 1млн. нових робочих місць, збільшення реальних доходів населення у 1,6 рази тощо.

Серед векторів передвиборчої програми Кучми були і проукраїнська зовнішня політика, позаблоковість і стабільне партнерство з усіма демократичними країнами світу. При ньому була прийнята нова Конституція України, підписані міжнародні договори й угоди з Росією, Румунією, Білоруссю, Польщею, НАТО. Леонід Кучма був главою держави 10 років, вигравши й наступні президентські вибори –1999 року.

Вибори Президента України у 2004 році, четверті за ліком, пройшли у вкрай напруженій політичній атмосфері. Тоді участь у президентській кампанії зголосилось брати 26 кандидатів, двоє з них добровільно зняли свої кандидатури до голосування. Тоді ж і з’явився термін “технічний кандидат”, мету якого вбачали у використанні ефіру у ЗМІ та квот у виборчих комісіях на користь іншого кандидата або відбирання голосів. Також виборчий процес у 2004 році означився отруєнням кандидата Ющенко.

Вибори Президента проводились у три етапи (два тури і переголосування), на останніх етапах результати були оскаржені між лідером опозиції Віктором Ющенком і тодішнім прем’єр-міністром Віктором Януковичем з Партії регіонів, який стане президентом у майбутніх роках. У цей же період відбулась серія мітингів на Майдані Незалежності, процес охрестили “Помаранчевою революцією”.

Згідно із передвиборчою програмою, пріоритетними завданнями на посту президента Віктор Ющенко називав створення в Україні п’яти мільйонів нових робочих місць, економічне зростання, кардинальне підвищення зарплат і пенсій, доступність якісної освіти та медицини, зменшення податків, стимулювання виробництва, обмеження втручання держави в життя громадян, незалежний суд.

Віктор Ющенко, як політик і Президент України, виступав як прихильник європейського та євроатлантичного шляхів розвитку країни. Віктора Ющенка на посту Президента України у результаті проведення чергових виборів Президента у 2010 році змінив його колишній опонент, Віктор Янукович.

Спочатку голосування призначили на 25 жовтня 2009 року, але цю дату Ющенко оскаржив у Конституційному Суді, іще перебуваючи на посту глави держави. Тому Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року. Ці президентські вибори відбувались за системою абсолютної більшості, тобто, передбачався і 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів, у якому задля перемоги кандидату досить було набрати голосів більше, ніж у суперника.

Центрвиборчком зареєстрував 18 кандидатів на піст президента. Перший тур голосування відбувся 17 січня 2010 року, другий, у якому змагались два кандидати, Віктор Янукович і Юлія Тимошенко, 7 лютого 2010 року. Перемогу із відривом у 3,48 відсотки виборов Віктор Янукович.

Серед основних пріоритетів у його передвиборчій програмі названо утвердження України як демократичної держави, вдосконалення системи державної влади, боротьба з корупцією і тіньовою економікою; проведення системних реформ в усіх сферах життєдіяльності суспільства; перехід Збройних Сил України на контрактну основу; стратегічне партнерство з Росією, США та ЄС.

Чи виконані обіцянки перед народом, дані президентами країни і що могло завадити стовідсотковій реалізації передвиборчої програми − питання, на яке однозначної відповіді не буде. Бо, як відомо, у політиків завжди знайдуться як гарячі прихильники їх діяльності, так і опоненти. Наступні вибори президента України, за законом, мають відбутись 29 березня 2015 року. Якими будуть наступні кандидати у президенти, що вони обіцятимуть у передвиборчих програмах, хто переможе і який курс у результаті цього візьме Україна − час покаже.

Підготувала Олеся Товт

Top