Ви тут
Головна > Техно > Про комп’ютерні монітори

Про комп’ютерні монітори

Монітор – те на що ви дивитесь, відповідно по своїй суті є чи не найважливішим для домашнього ПК. Що ми очікуємо від сучасного монітора? В першу чергу – це мультимедійність, тобто адаптованість картинки до якісного відтворення як відео, так і ігрової картинки, фото, тексту.

Якщо проаналізувати те зображення, яке ми бачимо на моніторі, то в 80% воно є синтетичним (неприроднім, намальованим), до нього відносяться як ігри так і звичайна текстова інформація (веб-сторінки, текстові документи, комп’ютерна графіка). Відповідно до такого зображення ми не можемо висувати надзвичайних вимог щодо кольоропередачі та інших факторів притаманних “живій картинці” (фото, відео).

На сьогоднішній день на ринку моніторів присутні рішення, які відповідють різним потребам користувачів – від найпростіших (домашніх користувачів) і до професіоналів роботи з графікою, якими якраз і висуваються вимоги щодо якості і “справжньості” зображення. Основне чим відрізняються такі монітори – тип матриці.

Ось тут ми і підйшли до основного параметра, за яким варто класифікувати монітори – матриця. Для початку розглянемо будову і принцип роботи типової LCD матриці. Такі матриці ще називають рідкокристалічними (англ. liquid crystal display, LCD).

Рідкі кристали були відкриті ще в 1888 році. Але практичне використання вони знайшли лише тридцять років тому. «Рідкокристалічним» називають перехідний стан речовини, при якій вона набуває текучості, але при цьому не втрачає свою кристалічну структуру.

Найбільший практичний інтерес, як виявилось, представляють оптичні властивості рідких кристалів. Завдяки поєднанню напіврідкого стану і кристалічної структури можна легко міняти здатність пропускати світло.

Першим масовим продуктом з використанням рідких кристалів став електронний годинник. Монохромний дисплей складався, як відомо, з окремих полів, заповнених рідкими кристалами. При подачі напруги, за допомогою якої кристали упорядковуються, потрібні поля перешкоджають проходженню світла і виглядають чорними на світлому фоні.

Кольорові дисплеї з’явилися, коли розміри однієї клітинки вдалося значно зменшити і забезпечити кожну кольоровим фільтром. Крім того, в сучасних моніторах РК використовується заднє підсвічування. Для підсвічування використовується зазвичай 4 або 6 ламп і дзеркала для кращого забезпечення рівномірності підсвітки. Досить поширені зараз і монітори з LED підсвіткою – технологія такою підсвітки справляє враження ніби світиться уся площа позаду матриці, завдяки цьому досягається ефективна рівномірність підсвітки.

У основі роботи РК-панелі — поляризація світла. На шляху світлового потоку знаходяться дві поляризаційні плівки з перпендикулярними напрямами поляризації. Тобто в сумі ці дві плівки затримують все світло. Розташовані між плівками рідкі кристали розвертають частину потоку, поляризованого першою плівкою, і таким чином регулюють свічення екрану. Шар рідкокристалічної речовини «затиснутий» між двома направляючими плівками з дрібними гофрами, по напряму яких і вишиковуються кристали. Змінити напрям орієнтації кристалів можна, наприклад, за допомогою електричного імпульсу, як це і робиться в матрицях РК-моніторов. У сучасних матрицях кожна клітинка має власний транзистор, резистор і конденсатор. Власне в кольорових матрицях кожен піксель являє собою три клітинки: червону, зелену і синю.

Top