Ви тут
Головна > Світ > Теорія мультивсесвіту

Теорія мультивсесвіту

myltuvsesvitЧас відкинути усі упередження і визнати те, що розумна цивілізація може існувати не тільки на планеті Земля. Населеною людьми, вірогідно, може бути не тільки одна планета. Надзвичайно великими є шанси існування позаземних цивілізацій у межах Всесвіту, рівно як і саме існування інших космічних територій.

Наш Всесвіт може бути лише одним з нескінченної кількості ланцюжків, що постійно нарощуються і проходять стадію інфляції (антигравітаційна сила, що виникла з порожнього простору) після власного Великого вибуху, з якого колись виник і наш Всесвіт. Гіпотезу «вічної інфляції» вперше висловив космолог Олександр Віленкін. Він припустив, що інфляційне розширення Всесвіту припинилося тільки в окремих частинах космосу, термалізованих регіонах, але в деяких його частинах розширення триває і далі народжуються такі собі інфляційні бульбашки, переростаючи у окремий всесвіт кожна.

Теорії про існування мультивсесвіту, як безлічі усіх можливих існуючих паралельних всесвітів, висловлювали не тільки письменники-фантасти, а й фахівці з астрономії і фізики. Припускали існування мультивсесвіту і послідовники квантової механіки. Без сумніву, ця, поки що радше гіпотетична теорія, породжує купу запитань, а сам термін «мультивсесвіт» виник іще у 1895 році завдяки філософу і психологу Вільяму Джеймсу, а нашироко впровадив його фантаст Майкл Муркок.planeta-zemlia

Шведсько-американський космолог Макс Тегмарк без можливості перевірки припустив, що кожному математично несуперечливому набору фізичних законів відповідає окремий реально існуючи всесвіт і запропонував варіант класифікації світів за 4-ма рівнями: за межами нашого космологічного горизонту, світи з іншими фізичними константами, багатосвітова інтерпретація квантової механіки, кінцевий ансамбль, включаючи всі всесвіти, що реалізують ті чи інші математичні структури.

За ще однією теорією, теорією бран, чотири просторових вимірювання розмежовані тривимірними стінами, одна з яких є простором нашого Всесвіту. Одночасно існують і інші брани-всесвіти, які сховані від нашого сприйняття. Існуючи паралельно, вони притягуються одна до одної, а при зіткненні бран вивільняється величезна кількість енергії, в наслідок чого виникають умови для Великого вибуху.

Останнім часом на тлі обговорення можливості існування мультивсесвіту все більшої популярності набуває теорія струн, в рамках якої стверджується, що коливання дивних, незрозумілих багатовимірних об’єктів, струн, породжують взаємодії та частки, які ми спостерігаємо. Ці струни надзвичайно маленькі, але вони, ймовірно, відповідають за всі процеси у Всесвіті.

Палким прихильником цієї теорії є канадський фізик-теоретик Метью Джонсон. Наш Всесвіт може бути лише одним з безлічі «бульбашок», що розширюються і в результаті разом вони утворюють мультивсесвіт, говорить Стівен Фіні, астроном з Лондонського університетського коледжу. Належить вказати, що довкола теорії струн точаться запеклі суперечки, оскільки це вчення говорить, що струнам дозволено породжувати величезну кількість станів, кожен із яких веде до взаємодій та часток із цілковито різними і незрозумілими властивостями. Струни можуть скласти не менше 10 500 різних комбінацій-світів. Така неймовірно велика чисельність варіантів, відома як «ландшафт теорії струн», зовсім не є тим результатом, який очікують від єдиної теорії мультивсесвіту.

Та представники науки із меншим скепсисом наполягають, що кожен із 10 500 типів світів є нічим іншим, як бульбашкою, що розширюється всередині мультивсесвіту. Теорія струн − красива гіпотеза, що не зобов’язана бути істинною, а от тверді докази вчених Джонсон і Фіні та їхні колеги сподіваються отримати від суперпотужних телескопів, астрономічних супутників, наприклад, «Планка».

Одначе група астрономів, говорячи про можливість існування мультивсесвіту, розглядають і існування так званого темного потоку − щось на кшталт руху крізь простір скупчень галактик, до яких додаються ще потоки, а викликаний цей процес розширенням Всесвіту.

Вельми вірогідно, що поруч із нами може існувати інший Всесвіт, що своєю гравітацією впливає на нас. Світила науки задіяли у своїх дослідах і Великий Андронний Колайдер. Так американські вчені в університеті Північної Кароліни в Чапел-Хілл вивчають можливий вплив мультивсесвіту на бозон Хіггса і вже підрахували, що попередницею частки Хіггса може бути інша, більш вагома частка, що існує у мультивсесвіті, однак щоб її відшукати, енергії Великого Андронного Колайдера замало.

Своє вагоме слово в теорії мультивсесвіту сказали і філософи, зокрема Девід Льюіс випрацював концепцію «модальний реалізм» і впевнений, що будь-який можливий світ реалізується, оскільки можливість і дійсність − це дві додаткові властивості одного і того ж світу. Серед спеціалістів-теологів прихильників можливості існування «альтернативних всесвітів» небагато, адже приміром Ватикан тільки у 1992 році визнав, що Земля обертається довкола Сонця.

Однак концепція множинних світів неодноразово згадується в давніх індуїстських Пуранах. Не всі світлі уми, однак, згідні із можливістю існування мультивсесвіту. Частина вчених схильна вважати, що ця ідея є нічим іншим, як спробою теоретиків видати бажане за дійсне. Однак складно відкинути можливість існування в нашого всесвіту всесвітів-сусідів, адже одна думка про це надзвичайно захоплює, збуджує уяву і мотивує до пошуків підтвердження теорії мультивсесвіту.

Підготувала Олеся Товт

Top