Ви тут
Головна > Техно > Вічний двигун

Вічний двигун

Вічний двигун – уявна машина, яка здатна працювати як завгодно довго, здійснюючи при цьому корисну роботу, а її ККД рівний 100%. Протягом всієї історії людства науковці та винахідники намагаються згенерувати такий пристрій проте в навіть на початку 21 століття вічний двигун – це всього лише науковий проект.

Бажання створити вічний двигун було ще у древніх греків. Однак перша письмова згадка про вічний двигун датується приблизно 1150 роком. Індійський поет, математик і астроном Бхаскара описує у своєму вірші незвичайне колесо з прикріпленими навскоси по ободу довгими, вузькими судинами, наполовину заповненими ртуттю. Вчений обґрунтовує принцип дії пристрою на відмінності моментів сил тяжіння, створюваних рідиною, яка переміщується в судинах, поміщених на ободі колеса.

Вже приблизно з 1200 року проекти вічних двигунів з’являються в арабських літописах. Незважаючи на те, що арабські інженери використовували власні комбінаціями основних конструктивних елементів, головною частиною їх пристроїв залишалося велике колесо, що оберталося навколо горизонтальної осі і принцип дії був схожий з роботою індійського вченого.

У Європі перші креслення вічних двигунів з’являються одночасно з введенням в обіг арабських цифр, тобто на початку XIII століття. Першим європейським автором ідеї вічного двигуна вважається середньовічний французький архітектор і інженер Війяр д’Оннекур, відомий як будівельник кафедральних соборів і творець цілої низки цікавих машин і механізмів.

Знамениті інженери епохи відродження, серед яких були знамениті Маріано ді Жакопо, Франческо ді Мартіні і Леонардо да Вінчі, також виявляли інтерес до проблеми вічного двигуна, однак жоден проект не був втілений на практиці. У 17 столітті якийсь Йоганн Ернст Еліас Бесслер стверджував, що винайшов вічний двигун і готовий продати ідею за 2000000 талерів. Свої слова він підтверджував публічними демонстраціями працюючих прототипів. Найбільш вражаюча демонстрація винаходу Бесслера сталася 17 листопада 1717. Вічний двигун з діаметром валу більше 3,5 м був приведений в дію. У цей же день кімната, в якій він перебував, була замкнена, і відкрили її тільки 4 січня 1718 року. Двигун все ще працював: колесо крутилося з тією ж швидкістю, що й півтора місяця тому. Репутацію винахідника підмочила служниця, заявивши, що учений обманює обивателів. Після цього скандалу інтерес до винаходів Бесслера знизився і вчений помер у злиднях, але всі креслення і прототипи він перед цим знищив.

У 1775 році Паризька академія наук – найвищий в ту пору науковий трибунал Західної Європи – виступила проти безпідставної віри в можливість створення вічного двигуна і прийняла рішення не розглядати більше заявки на патентування даного пристрою.

Comments are closed.

Top