Ви тут
Головна > Світ > Як подолати корупцію в Україні

Як подолати корупцію в Україні

CorruptionПадіння режиму «золотого унітазу» у світлі революційних подій в країні відкрило завісу таємниці з резиденції Межигір’я, яку донедавно ревно охороняли. Скарби, що їх знайшли на території хонки і убранство Януковича свідчать про відчуття втрати міри. А багатства, виявлені у заміських маєтках низки інших посадовців, показують межу зубожіння простого люду і позахмарними статками, здобутими нечесним шляхом.

У той же час станом на кінець лютого 2014 року Україна опинилась на краю економічної прірви, рахунки Держказначейства пусті, а оглядачі вказують, що це тільки вершина айсбергу корупції, що влилась у вени чиновників і пронизує усю вертикаль влади.

Звіт Transparency International свідчить, що у 2013 році наша країна за рівнем корупції посіла 144-е місце. А за показником хабарництва стрімко втрачала позиції, рівно як і за показниками сприятливості умов для ведення бізнесу в країні. Індекс сприйняття корупції свідчить, що у корупційну яму нашу країну затягують недобросовісний протекціонізм і злиття політичних та бізнес-інтересів. Місце нашої країни у антирейтингу поряд з Нігерією, Папуа-Новою Гвінеєю, Іраном, Камеруном і Центрально-Африканською Республікою. Та як подолати корупцію в Україні?Corruption_

Представник неурядової організації Уґетт Лабелль каже − настав час зупинити тих, хто сподівається уникнути відповідальності за свої корупційні діяння. Бо прогалини в законодавстві та брак політичної волі сприяє спалаху корупції в державах. Країнам-аутсайдерам у боротьбі із продажністю на найвищому рівні у приклад наводять «економічний стрибок» Грузії від 2008 року і далекосхідний Сінгапур.

Грузинам у свій час допомогла тотальна люстрація чиновників і політична воля, а королівство Сінгапур до успіху йшло довгих 40 років. Півстоліття тому сінгапурці, після деколонізації Британії, опинились в економічній і соціальній пропасній. Символом боротьби із корупцією там став прем’єр Лі Куан Ю, який за гасло взяв слова «Хочеш перемогти корупцію, будь готовий відправити за грати своїх друзів та рідних». Чотири елементи його антикорупційної кампанії: створення міжнародної незалежної служби по боротьбі із корупцією, введення презумпції винуватості, істотне підвищення зарплатні чиновникам і формування незалежних об’єктивних ЗМІ, які висвітлювали розслідування щодо ласих до підплати посадовців.

Усі ці віхи включають позбавлення імунітету чиновників, дозвіл на моніторинг їх банківських рахунків, а для того, щоб майно не переписувалось на «тещу» і інспекція активів їх рідних і друзів. Із дрібними корупціонерами у Сінгапурі боролись (і продовжують це робити), спрощуючи процедури й позбавляючи місцеве законодавство усілякої двозначності, надаючи дозвіл феміді конфісковувати нажите нечесно майно, супутньо караючи хабарників позбавленням волі і величезними штрафами як за саме грошове злодіяння, так і за введення в оману.

У 1960 році законодавчо в Сінгапурі вирішили, що чиновник, який веде надмірно розкішний образ життя і скуповує розкішні маєтки, попередньо винуватий в отриманні корупційних доходів і підлягає тотальному контролю. Презумпція винуватості також розповсюджується на винагороди. Що цікаво − сінгапурці настільки звиклись із нормами, що людину та її рідних, яку запідозрили у будь-якій корупційній схемі, чекає осуд суспільства.

У той же час експерти, які працюють над подоланням корупції в нашій країні, фіксують спокійне толерування фактів хабарів українців, які, як виявляється, звиклись, що без підплати й носа не варто потикати у будь-яку державну установу.

Найбільші зарплати в сінгапурських чиновників, які задекларував і ввів у дію прем’єр Лі Юан Ю, покликані втримати їх від спокуси і уособлюють винагороду за прозору працю у чесному уряді, сприяли наповненню державного сектора кращими з кращих спеціалістами. Та формула розрахунку заробітної плати працює й до сьогодні.

Примітно, що у боротьбі з корупцією і викорінення продажності у лавах чиновників сінгапурці уникли «китайського сценарію», тобто масових розстрілів і репресій. Рецепт боротьби із хабарництвом Сінгапура уподобали і в Гонконгу, ввівши посилену кримінальну відповідальність за деморалізацію і за 3 десятки років досягнувши довіри від суспільства.

У Незалежну комісію проти корупції може зателефонувати і повідомити інформацію чи підозру щодо хабраництва будь-хто, що дає підстави для моніторингу діяльності й образу життя, ймовірно, хабарника.
У Німеччині держслужбовець несе повну особисту відповідальність за правомірність своїх дій, а от дещо заважає боротьбі із корупцією те, що і після закінчення терміну служби посадовець повинен тримати в таємниці усі відомі за час роботи факти. Корупція, особливо в державному секторі, залишається однією з найгостріших світових проблем, найболісніше відбиваючись на суспільстві, якщо продажність спостерігається правоохоронних органів і судових систем, що як ніколи наприкінці 2013 року торкнулось України.

А загалом зловживання посадовими повноваженнями, таємні угоди і підкуп, як і раніше, завдають руйнівної шкоди діяльності різних співтовариств по всьому світу, зазначає у своєму звіті Transparency International. Міжнародні правозахисники не ратують за сліпе переписування досвіду у боротьбі із корупцією Сінгапуру й, тим більше, Китаю. В країні, яка хоче очиститись від нечесних на руку чиновників, має бути створений спеціальний орган по боротьбі із корупцією, а він, до слова, де-юре сформований і в Україні, та й про його діяльність має бути відомо широкому колу людей.

Паралельно із введенням у дію механізмів здолання продажних явищ в чинах трансформується і свідомість громадян. Люди, впевнюючись у тому, що корупція підлягає карі незалежно від посад, позбуваються зневіри й байдужості і повертаються до усвідомлення того, що будь-який хабар − це злочин, гідний осуду і клейма ганьби.

Підготувала Олеся Товт

Top