Ви тут
Головна > Лайфстайл > Як стати оптимістом

Як стати оптимістом

yak-staty-optymistomСвіт, яким його бачить людина, є нічим іншим, як відображенням внутрішнього «Я». Якщо життя здається сірим і безрадісним, складеним із ланцюжка суцільних невдач, однак хотілося б розфарбувати перебіг днів у яскраві кольори, змінювати належить не обставини, а своє ставлення до них. Сьогодні на сторінках Енциклопедії Корисного ви знайдете інформацію про те, як стати оптимістом.

Стати оптимістом і увірувати у те, що всі зміни до кращого, можна у будь-якому віці, адже варіації у світобаченні не підвладні віковому цензу. Втім, оптиміста можна виховати з дитинства, привчаючи малечу від перших років життя вірити в успіх і відчувати душевний підйом.

Свідоме бажання бачити замість напівпорожньої склянки з водою напівзаповнену ємність може проявлятись і в старші роки. Як відомо, в житті будь-якої людини успіхи чергуються невдачами, що у свою чергу змінюються радісними відчуттями перемог над обставинами, то ж питання полягає тільки в тому, як сприймати всі ці «дари долі».

Будь-який кпин від життя − від фатального провалу до банальної прикрості − варто сприймати як везіння, адже у всьому є свій позитивний результат. Наприклад, звільнення з роботи відкриває перспективи нової цікавої діяльності із можливістю кар’єрного і матеріального зростання, а розрив відносин тягне за собою зав’язування нових контактів.optimism3

Стати оптимістом можна навіть непомітно для самого себе, постійно спілкуючись із людьми, які сприймають світ у яскравих тонах. Якщо ж докласти певних зусиль, ціленаправлено працюючи над собою, то через нетривалий проміжок часу оптимістичне налаштування стане частиною характеру. По-перше: сприймаючи реальність такою, якою вона є, необхідно відзначати самостійність прийнятого рішення і непогані шанси на виправлення ситуації, помічаючи ложку меду навіть у діжці із дьогтем. По-друге: будь-які труднощі можна обернути на користь, перетворюючи помилку у досвід і пробачаючи собі недоліки і програші.

Люди, які оптимістично сприймають навколишній світ, менше за інших, песимістів, зокрема, наступають на ті ж самі граблі. По-третє: слід більше довіряти самому собі, ігноруючи негативні репліки оточуючих, що їх кидають мимохідь, при цьому і собі не дозволяючи картати власну персону за невдачу. По-четверте: треба позбавляти негативні думки, що можуть виникнути, шансів на укорінення.

Маленька хитрість у поміч: можна вдягнути на п’ясток гумку і відтягати її щоразу, коли у мозку циркулюватиме якась песимістична теза. По-п’яте: завжди є людина, котра опинилась у набагато гірших обставинах. Допомога товаришу по нещастю сприятиме появі почуттю задоволеності від зробленого, а самовіддача відволіче від власних негараздів.

Опісля того, як складнощі буде подолано, з’явиться віра у власні можливості і привід пишатись собою, тобто проявиться оптимізм. Зайва скромність може стати на заваді роботи над оптимістичним налаштуванням, то ж фразу «мені просто пощастило» краще викреслити із свого вжитку, замінивши її на слова «я добре попрацював і за свої зусилля отримав винагороду».

Загалом же, не має нікого у світі, хто б жодного разу не стикався із труднощами і невдачами, одначе позитивне світосприйняття свідчить про внутрішню силу людини. Ось чому оптимісти рівно тримають спину під гнітом обставин і впевнено долають перепони, не забуваючи про міцний щит від проявів песимізму − широку усмішку.

Підготувала Олеся Товт

Top