Ви тут
Головна > Світ > Як стати телеведучим

Як стати телеведучим

televizorСвітло софітів і рампи, а головне − публічність і впізнаваність в суспільстві завдяки тому, що телебачення міцно увійшло у побут людей, вабить чимало амбіційних персон. Переглядаючи на телеекрані ту чи іншу передачу, вони, часом ловлять себе на думці – «я б теж так зміг». А чи зміг би? Робота телеведучого ставить людину в залежність від вимог телекомпанії-роботодавця, змушує переглядати звичний рим життя і передбачає певну самопожертву в ім’я інтересів інших, приміром, телеглядача. Якщо це вас не лякає, дізнайтеся, як стати телеведучим!

Втім, навіть якщо під всіма цими пунктами є рішучість підписатись, цього замало для кар’єри телеведучого, рівно як і привабливої зовнішності, адже камера «любить» не всіх людей, а тільки певні типи − з дрібними рисами обличчя, невисокої статури і бажано худорлявих, бо картинка на телеекрані додає як мінімум 5 кг.

Першим кроком до роботи в телестудії може стати освіта на журналістському факультеті чи тренінги в медіа-школі. Та доволі самонадіяно думати, що прийшовши на телеканал будь-якого рівня й типу (центральний, обласний, регіональний, комерційний), усі одразу помітять оригінальність особи, всадять її в кадр і будуть подавати папірці з текстом на стіл і друкувати повідомлення для зачитки на суфлері.

Адже зараз вельми розповсюджена практика, коли ведучий у кадрі − це ідейник, натхненник, редактор і режисер поза кадром одночасно. Певна річ, в кожного свій шлях в професії телеведучого, та все-таки слід готувати себе до того, що як мінімум 2-3 роки доведеться попрацювати по той бік екрану − журналістом, кореспондентом, редактором програм, коректором тощо.woman-on-front-copy

Заодно триває й процес відсіювання, адже окрім приємної зовнішності телеведучий має володіти поставленим голосом, чіткою дикцією, а ще витримкою, міцними нервами, швидкою реакцією і соціальними навичками. Досвід показує, що на телеекрані в ціні щирість, позаяк навіть зіграти співчуття не завжди вдається − телеглядач відчує фальш і не сприйматиме всерйоз і з приязню того, хто подає їм обман.

Важливо розуміти людей, їх потреби, горе й радощі – тільки так можна стати успішним телеведучим, найцінніші якості якого − широкий спектр інтересів, знання життя, гнучкий розум. Теж не зайвим буде почуття гумору і вміння виходити з честю із найнесподіваніших ситуацій. А таких «ляпів» і курйозів на пам’яті перших осіб екранів купа − вимкнувся мікрофон, раптово зламався суфлер, з якого читається текст, режисери додали до підводки не той відеосюжет, неправильно підписаний титр під коментатором тощо.

Ентузіазм і віра у власні сили, що не заперечує скромності, адже глядач не любить надмірної «зірковості» − це ще кілька обов’язкових умов для людини, що вирішила «сісти» в екран. Певна річ, навчитись можна всьому, але у випадку із рисами характеру та навиками, необхідними для телеведучого, більшість із них можна тільки розвинути. На першому успішному телеефірі крапка в опановуванні навиків професії телеведучого не ставиться. Попереду – постійна й кропітка робота над собою, самоудосконалення, напрацювання потрібних контактів, невпинний творчий розвиток.

Декому може здатись, що каторжний труд перші обличчя екрану тільки обтяжує, а тортури вони терплять тільки заради популярності і впізнаваності, та це зовсім не так. Телеведучий − це особливий стан душі і форма мислення, наповнення й стиль життя, що підпорядковує під себе й думки й почуття. Ці люди настільки злились із своєю діяльністю, що не розділяють її на робочі обов’язки і дозвілля і вже не уявляють себе поза потребами тих, до кого говорять з екрану.

Підготувала Олеся Товт

Top