Ви тут
Головна > Світ > Життя одного музею

Життя одного музею

Енциклопедія Корисного пропонує вашій увазі есе нашої читачки Юлії Касько. Авторка ділиться своїми враженнями про відвідини Львівського музею історії релігії.

Цьогоріч я вперше побувала у Львівському музеї історії релігії. Сама дивуюсь, що вперше, адже, будучи родом зі Львова, давно могла стати постійним відвідувачем. Зайшовши до музею, ніколи б не подумала, що в такому, лише на перший погляд, невеликому приміщенні може зберігатись велике різноманіття атрибутів релігійних вірувань.

До слова, експозиція складається з таких тематичних розділів: «Релігії стародавнього світу», «Юдаїзм», «Раннє християнство», «Вірменська церква», «Історія римсько-католицької церкви», «Українська греко-католицька церква», «Православ’я в Україні», «Протестантизм», «Іслам», «Буддизм». Отож, екскурсія розпочалась.

Спочатку ми попрямували до відділу релігій Давнього світу. Як казали древні римляни, «Ab ovo usgue ad mala» – «Від яйця до яблука» (від початку до кінця). Отож, тут представлені різноманітні археологічні, етнографічні матеріали. Також продемонстровано такі первісні релігійні вірування, як магія, анімізм, тотемізм, фетишизм.

Цінною пам’яткою є обкладка піхов меча, знайдена під час розкопок у селі Гринів Львівської області. Міфологічні сюжети, викарбувані на ній, свідчать про поклоніння предкам та вшановування вождівської влади у I ст. до н. е. Неподалік від цього експоната можна було побачити діораму, яка відтворює стоянку неандертальців відкриту археологами в 1959 році на березі Дніпра. Це невелика інсценізація буднів первісних людей. Тут кожен займається своєю справою: чоловіки полюють на диких тварин, а жінки і діти пораються по господарству біля печери.

Про високий рівень майстерності давніх людей розповідає нам численна зброя для полювання на звіра та рибу, приміром, кістяні гарпуни та гачки. Про рівень мислення наших пращурів розповідають зразки їх мистецтва – малюнки та скульптура з кості та каменя, що звичайно відображали тварин, на яких полювали ті давні люди – биків, оленів, бізонів.

Представлені в цьому відділі Львівського музеї історії релігії й антропоморфні зображення богів з пантеону давніх слов’ян. Відомо, що наші пращури пов’язували їх з явищами природи. До прикладу, Перуна – з громом і блискавкою, Ярила – з весняним сонцем, а Даждьбога – з літнім.

Особливо привертає увагу поховання в кам’яній гробниці. Там знаходились скелети двох жінок, чоловіка та немовляти. Моторошна картина. Цікавим є й те, що біля них лежали невеликі посудинки, прикраси, які демонстрували, що людина після смерті не помирає, а продовжує своє життя в іншому світі. Все це, за уявленням первісних людей, могло знадобитися мерцю в загробному житті.

Представлене також парне поховання людей. Жінка, обнявши свого мертвого чоловіка, заснула вічним сном. Дивує те, що цій парі було лише по тридцять років. Причину смерті так і не вдалося з’ясувати.

Оригінальними виявилися кілька експонатів з Трипілля. Це посудини із зображенням води і дощу, ножі, гребінці, серп, фрагмент мотики. Споглядаючи на посуд трипільців, можна переконатись, що вони велику увагу приділяли символіці. На стенді знаходяться і невеликі керамічні жіночі скульптурки 4300-3600 р. до н. е.

Поступово ми переходили до етнічних релігій Давнього Єгипту, Греції, Риму. Перше, що мене вразило, – це мумія яструба та кота в дерев’яному саркофазі (2 тис. до н.е.). Неподалік стояв давньоєгипетський біс та хрест. Образ біса був дуже чітким та водночас грізним. Давньоєгипетську культуру представляли ще статуетки богині війни Сохмет з головою левиці, бога Осіріса, його дружини Ісіди та сина Гора (1 тис. до н. е.), невеликий фрагмент саркофага (3 тис. до н.е.). Ось так відділ «Релігій давнього світу» завершився. Попереду – юдаїзм.

Унікальна колекція юдаїки формувалася протягом 30-ти років, від часу створення музею, і включає унікальну збірку сувоїв Тори, релігійні книги, стародруки та рідкісні видання XVII – XX ст., графічні та живописні полотна, скульптурні твори, синагогальні й ритуальні предмети. Справді, на стендах можна було побачити п’ятикнижжя Мойсея (Відень, 1802), зроблену з дерева священну шафу для зберігання сувоїв тори, пасхальний посуд, ритуального глека для миття рук. Досить вдало розкриває традицію вінчання картина юдейського весілля на Галичині.

Експозиційний відділ «Раннє християнство». На першій вітрині бачимо знамениту копію римської статуї Марка Аврелія (121-180 рр.) та бронзового гладіатора. Дуже цінною та особливою є ікона з Білої Криниці «Старозавітна Трійця» (XVII ст.). У ній простежуємо сюжет зі Старого завіту, коли Бог явив себе Аврааму і Сарі в образах трьох подорожан. Саме тоді з Авраамом було складено завіт: Бог пообіцяв Авраамові та Сарі сина, а його нащадкам – землю Ханаанську.

Далі в експозиції Львівського музею історії релігії представлені ікони «Св. Ілля» та «Вогненне сходження на небо пророка Іллі» (XIX ст.). Ікона «Трійця» (XIX ст.), ікони апостолів Якова та Петра (XIX ст.) відображають духовний етап християнської релігії. Не менш цікавою виявилася ікона XVII століття «Тайна вечеря».

Здивував мене старенький образ Діви Марії. У ньому щось було водночас материнсько-лагідне та насторожливо-таємниче. Привертає наш погляд і агнець, який сидить на книзі за сімома печатками. Загалом, у цьому відділі знаходиться найкращі здобутки раннього християнства.

Тепер перед нашими очима експонати відділу «Вірменська церква». Тут варто зазначити, що більшість пам’яток присвячено історії цієї церкви в Україні.

Потім наша екскурсія опинилася у залі під назвою «Римо-католицька церква». Експонати, які представлені у цьому відділі, демонструють процес поширення католицизму в Україні, діяльність католицьких чернечих орденів і т.д. Найбільше, що припало до душі, це Біблія (Париж, 1563 р.) та твори Томи Аквінського. До речі, Аквінського за поступливий та лагідний характер називали «ангельським доктором». Поява творів Томи Аквінського в музеї не випадкова, адже він є ключовою фігурою схоластики. Теолог висуває свої тези доведення буття Бога. Важливу роль у розумінні розвитку католицизму відіграв літургійний посуд, одяг, головні убори, взуття служителів культу.

Чудотворні Богородичні ікони, картини відомого митця Модеста Сосенка, особисті речі священників, зокрема митрополита Володимира Стернюка, ми побачили у відділі «Української греко-католицькій церкві». Сподобалось те, що експозиції висвітлюють історію та розвиток церкви саме у хронологічному порядку. До прикладу, спочатку висвітлюється процес становлення унії на території України у складі Речі Посполитої і закінчується виставка матеріалами, оригінальними документами Церкви.

Так, на одній з полиць бачимо речі, вилучені Львівською обласною прокуратурою та іншими державними органами влади в учасників греко-католицького підпілля та документи про їх передачу до музею. «Родзинкою», як на мене, цього відділу є Євангеліє 1780 року з друкарні Почаївського Свято-Успенського монастиря. Не менше було і картин. Тут варто згадати витвір Яблонського, а саме – оплакування Марією Магдалиною розіп’ятого Христа. Ця картина, перш за все, вражає своїм великим розміром. Завдяки майстерності митця, можна було розгледіти страждання та занепокоєння Магдалини. Також була присутня картина, на якій зображено святого Домініка в момент, коли він отримує вервицю від Діви Марії.

З яскравими емоціями ми занурились у світ «Православ’я». Варто додати, що тут представлено не лише історію українського православ’я від часу прийняття християнства, а й цікаві факти сьогодення. Поціновувачів мистецтва ікони привертає увагу ікона «Апофеоз Печерської Богоматері» кінця XVII ст., яку вважають роботою відомого галицького майстра І. Рутковича. Привертають увагу ікони – «Страшний суд», роботи народного майстра кінця XVI – початку XVII ст., та «Образ Покрови Богородиці» (18 ст.), присвячена великому святу Покрови.

Вражає різноманітність натільних хрестиків із Стародавнього Галича, датовані XII століттям, а також енколпіони (куди вкладені частки мощей святих), виготовлені у XII ст., а знайдені у Львові 1898 року. Були матеріали, які розкривали сутність та зміст православ’я. 12 головних православних свят зображено на іконі XVIII ст. «Дванадесяті свята».

Окрема вітрина присвячена діяльності волинського магната Костянтина Острозького. Острозька Біблія 1587 року, видана відомим друкарем Іваном Федоровим, є одним із найцінніших експонатів музею. Екскурсовод додала, що збірки музею постійно оновлюються матеріалами про сучасний стан релігійних організацій, церковних діячів, виникнення й розповсюдження в Україні нових релігійних течій.

Екзотикою та оригінальність вражають «Східні релігії». Зокрема, в експозиції представлено священні книги мусульман – Коран, надрукований в Криму (Бахчисарай, 1837 р.), а також Коран XVII ст. та Сунна XIX ст. Щоправда, папір книг з часом пожовтів. На полицях були розкладені ритуальні предмети мусульман. Досить незвичною мені видалася жовта вервечка, яка, скоріш за все, була схожа на намисто.

Витонченим був глек для ритуального обмивання, яке мусульмани здійснювали перед намазом (щоденна п’ятиразова молитва). Насправді, я завжди дивувалася фанатичній вірі та наполегливості мусульман у дотриманні релігійних обрядів та звичаїв.

Щодо буддизму, то тут також представлено пам’ятки ламаїзму (особливого напрямку буддизму). Найчастіше серед представлених експозицій бачимо статуетки Будди.

Отже, Львівський музей історії релігії відкрив перед нами нові грані розуміння релігійних вірувань всіх часів та народів. Направду, експонати вартують того, аби з неабиякою цікавістю повернутися в музей знову.

© Юлія Касько

Використання цього матеріалу дозволяється винятково зі згоди ресурсу Енциклопедія Корисного та із зазначенням авторства.

Comments are closed.

Top